Гроші

Валютні пом'якшення, які впровадив НБУ, не вирішують проблем великих компаній – "Метінвест"

2 липня 2024, 17.21 Этот материал также можно прочитать на русском

Олександр Водовіз: У більшості великих компаній в економіці України кредитний портфель перевищує $1 млрд, і ніхто з них не може кредитуватися за кордоном Фото: metinvest.media

Хоча валютні обмеження НБУ, введені на початку війни, частково зняли, проблеми великого бізнесу досі залишаються невирішеними. Зокрема, компанії не можуть повністю розрахуватися з іноземними кредиторами і продовжувати свій розвиток. Це може спровокувати хвилю дефолтів у корпоративному секторі й підвищити вартість запозичень для держави. Про це написав у колонці на сайті "Економічна правда" керівник офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз.

"Найбільший пакет пом'якшень був запроваджений у травні 2024 року: бізнесу дозволили виводити валюту за кордон для сплати позик і дивідендів. Але це рішення виявилося дуже обмеженим і не дає можливості бізнесу розвиватися – через запровадження лімітів на перекази в розмірі кількох мільйонів доларів на рік. Для прикладу: кредитний портфель "Метінвесту" на кінець минулого року був близько $2 млрд, і 95% запозичень зроблені на Заході", – зазначив Водовіз.

Він пояснив, що щороку компанія має зобов'язання виплачувати $250–300 млн за своїми запозиченнями, тому послаблення валютних обмежень від НБУ з лімітом $4 млн на рік не дає абсолютно нічого для великих гравців.

"Схожа ситуація в більшості великих компаній в економіці України. У Ferrexpo, "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Інтерпайп" і "Кернел" кредитний портфель перевищує $1 млрд, і ніхто з них не може кредитуватися за кордоном. Ми змушені залучати торгове фінансування через свої представництва за кордоном. Тобто ми довгі гроші заміняємо короткими, і це нонсенс", – наголосив керівник.

Він зазначив, що НБУ має інструменти для контролю за рухом коштів, тому регулятор може штрафувати компанії, які виводять гроші за кордон не на погашення боргових зобов'язань. Але збільшення лімітів зараз украй важливе.

"Так продовжуватися не може, тому що почнеться хвиля дефолтів – а це вплине на рейтинги країни в цілому. Недарма росіяни не допускають дефолтів своїх корпоративних позичальників – там розуміють, що це впливає на вартість запозичень для всієї країни", – підкреслив Водовіз.

Контекст

3 травня пресслужба НБУ повідомила про найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень для підприємств із початку повномасштабної війни. Зокрема, регулятор скасував усі валютні обмеження для імпорту робіт і послуг, запровадив можливість для бізнесу репатріювати "нові" дивіденди, переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою, пом'якшив обмеження щодо погашення нових зовнішніх кредитів тощо.
Обмеження вводили у зв'язку з повномасштабним вторгненням країни-агресора Росії. Зокрема, 24 лютого 2022 року НБУ зафіксував офіційний курс гривні на рівні 29,25 грн за $1. 21 липня регулятор знизив офіційний курс національної валюти майже до 36,57 грн за $1. Із 29 серпня 2023 року українські банки дістали дозвіл продавати населенню безготівкову валюту на суму до 50 тис. грн на місяць без підтвердження підстав для цього.
Із 16 вересня Національний банк дозволив державним підприємствам і господарським товариствам, 100% акцій яких належать державі, переказувати кошти за кордон для розрахунків за кредитом або позикою, котрі були реструктуризовані на умовах, погоджених Кабінетом Міністрів України. Окрім того, було дозволено здійснювати інші платежі, пов'язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов'язань.
У Національному банку України вирішили із 3 жовтня 2023 року перейти в режим керованої гнучкості обмінного курсу. Це має посилити стійкість валютного ринку й економіки, пояснювали у пресслужбі НБУ. Після відмови від фіксованого курсу позиції гривні практично не зазнали змін, повідомили в регуляторі. У МВФ 4 жовтня заявили, що підтримують рішення НБУ відмовитися від фіксованого курсу гривні.
Із 1 грудня Нацбанк пом'якшив валютні обмеження для бізнесу і громадян, зокрема, скасував усі обмеження для банків і небанківських фінансових установ на обсяги ймовірного продажу ними готівкової іноземної валюти населенню.