$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +7 Київ

Зеленський: Справу про євробонди на $3 млрд варто розглядати в контексті "кремлівського хабаря Януковичу"

Зеленський: Справу про євробонди на $3 млрд варто розглядати в контексті "кремлівського хабаря Януковичу" Російські гроші та брудні схеми з тодішніми політиками в Україні "використовувалися фактично як частина агресії проти нашої держави", зазначив Зеленський
Фото: president.gov.ua
Справу про євробонди на $3 млрд у судах Великобританії треба розглядати як "справу про кремлівський хабар [тодішньому президенту Вікторові] Януковичу".

Таку думку 15 березня у вечірньому відеозверненні, опублікованому у Facebook Офісу президента України, озвучив глава Української держави Володимир Зеленський.

Верховний суд Великобританії 15 березня ухвалив рішення щодо позики на $3 млрд, яку восени 2013 року Янукович узяв у президента РФ Володимира Путіна. Суд ухвалив рішення, що справу, ініційовану Росією проти України щодо єврооблігацій, потрібно передати на судовий розгляд за повною процедурою у відкритому засіданні.

"Є сьогодні і важливе рішення у Лондоні – у справі щодо кремлівського хабаря Януковичу ще 2013 року. Коли російські гроші та брудні схеми з тодішніми політиками в Україні використовувалися фактично як частина агресії проти нашої держави. Агресії, що почалася вже тоді – політично, економічно, а згодом і спецслужбами, військовою силою, – сказав Зеленський у відеозверненні. – Саме в такому контексті і варто розглядати справу про $3 млрд євробондів. Повністю розглядати. І це справедливо".

У Міністерстві фінансів України рішення Верховного суду Великобританії назвали "великою перемогою справедливості та верховенства права".

У судовому рішенні йдеться про те, що, за версією України, Київ здійснив угоду після "масивного економічного та політичного" тиску з боку Росії, щоб спонукати Україну не укладати угоду про асоціацію з Європейським союзом. Цей тиск був незаконним відповідно до міжнародного права, ідеться у рішенні суду. Там також написано, що пізніше РФ незаконно анексувала Крим.

"Успіх захисту України залежить від того, чи зможе вона довести, що Росія погрожувала застосуванням сили та що ці погрози були причиною рішення України укласти угоду", – ідеться в ухвалі суду.

Водночас Росії тепер необхідно доводити, що погрози у бік України не вплинули на рішення Києва випустити єврооблігації, які надалі РФ використала як один з інструментів проти України, додали в Мінфіні.

Контекст

У грудні 2013 року Путін і Янукович домовилися про виділення кредиту в сумі $15 млрд через розміщення українських цінних паперів. Облігації на $3 млрд було розміщено на Ірландській фондовій біржі у грудні 2013 року, їх викупила Росія.

У жовтні 2015 року власники 13 із 14 випусків єврооблігацій України на загальну суму $14,36 млрд і €600 млн погодилися на їхню реструктуризацію.

Україна не дістала згоди Росії на реструктуризацію єврооблігацій на $3 млрд із терміном погашення 20 грудня 2015 року.

У грудні 2015 року Кабінет Міністрів України ввів мораторій на виплату $3 млрд за єврооблігаціями.

У лютому 2016 року Росія подала позов проти України у Високий суд Лондона щодо стягнення боргу, а у травні того самого року Україна подала документи про свій захист у межах цього судового процесу.

У березні 2017 року Високий суд Лондона схвалив прискорений розгляд позову Російської Федерації до України у справі про євробонди на суму $3 млрд. У мінфіні РФ заявили, що, згідно з рішенням Високого суду, Україна зобов'язана виплатити Росії номінальну вартість єврооблігацій у сумі $3 млрд, а також відсотки. У Мінфіні України повідомляли, що оскаржили рішення суду Лондона.

Під час попередніх слухань в апеляційній інстанції, які відбулися у січні 2018 року, Україна обвинувачувала РФ у політичному тиску, яким супроводжували виділення грошей у 2013 році, коли президентом України був Віктор Янукович.

У вересні 2018 року Апеляційний суд Англії постановив провести повноцінний судовий процес для розгляду за одним із чотирьох аргументів України у спорі з Росією. Українська сторона стверджує, що кредит на $3 млрд узяли під "неправомірним тиском", із примусом до угоди. У листопаді РФ оскаржила це рішення.

9 грудня 2019 року у Верховному суді Великобританії почалися слухання щодо скарг сторін. РФ не погоджується з рішенням апеляційного суду про розгляд справи за повною процедурою, також вона заперечує аргумент України про "примус". Україна здебільшого задоволена вердиктом апеляційного суду, проте заперечує три тези з його рішення.

У грудні 2020 року Верховний суд Великобританії завершив розгляд скарг України та Росії.