+4 Київ
Законопроєкт про дезінформацію в теперішньому вигляді має бути відкладено. Про це на прес-конференції у Києві 6 лютого сказав представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір, повідомило агентство "Інтерфакс-Україна".
"Я вважаю, що є необхідність, по-перше, дати більше часу на консультації та дискусії з медіаспільнотою та Спілкою журналістів. Журналісти є першою лінією в боротьбі з дезінформацією, і має бути розроблена інша стратегія, яка більше покладається на вільну й незалежну пресу. І я думаю, через цю причину цей законопроєкт у такому вигляді, як він є, має бути відкладений", – сказав Дезір.
За його словами, в ОБСЄ є занепокоєння щодо деяких статей проєкту, і він озвучував це на зустрічі з українським міністром культури, молоді та спорту Володимиром Бородянським.
Особливі побоювання викликає те, що законопроєкт передбачає відстеження медіаконтенту спеціальним чиновником, уповноваженим вирішувати, що вважати дезінформацією; великі санкції, а також те, що прескарту журналістам видаватиме нова державна організація.
"Загалом, держава надмірно втручатиметься в контент, регуляцію медіа, а також організацію журналістської діяльності. Ось чому ми вважаємо, що в цій формі законопроєкт проблематичний для свободи вираження і медіасвободи. Ми не вважаємо, що він буде ефективним у протидії дезінформації", – сказав Дезір.
Представник ОБСЄ вважає, що в Україні потрібно розвивати більше фактчекінгових ініціатив і навчання медіаграмотності у школах.
"Я не думаю, що це можливо, щоб за допомогою одного закону країна позбулася неправдивої інформації", – додав він.
За словами Дезіра, Бородянський запевнив його, що на дискусію про цей законопроєкт буде виділено ще два місяці.
"Сподіваємося, що цей час буде корисним для уряду, щоб ще раз вислухати медіаспільноту та Спілку журналістів, а також міжнародну спільноту. Ми надамо юридичний аналіз цього законопроєкту, щоб чітко показати, де є проблемні формулювання і якими можуть бути проблеми з цим законом щодо міжнародних зобов'язань України. І ми запропонуємо рекомендації, щоб розробити інший підхід у боротьбі з дезінформацією", – сказав він.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкультури Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшать до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати публікації у ЗМІ, які містять ознаки дезінформації, повинен буде уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.
Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації, ішлося, що поширення дезінформації за певних умов можуть карати тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.
24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення.
В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, які неприпустимі в демократичному суспільстві.
Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.
Занепокоєння щодо законопроєкту висловили в ОБСЄ та ООН.
30 січня Бородянський повідомив, що законопроєкт передано на доопрацювання.
