Справа Шеремета. Адвокати Дугарь заявили про фальсифікацію експертиз

Адвокати підозрюваної у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Яни Дугарь заявили про розбіжність у висновках експертиз щодо їхньої підзахисної, що може свідчити про фальсифікацію слідства. Про це адвокати заявили на брифінгу 20 липня, відео опублікував телеканал "1+1".

За словами адвоката Віталія Коломійця, у матеріалах справи знайшли висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Міністерстві внутрішніх справ України. Згідно з документом, зображення дівчини, яка нібито фотографувала камери спостереження 2016 року неподалік від місця вбивства Шеремета, неможливо порівняти із зображенням Яни Дугарь, яке правоохоронці взяли з камер відеоспостереження магазину в Новомосковську від 7 листопада 2019 року.

"При збільшенні зображення спостерігається нечіткість контурів, унаслідок чого ознаки елементів зовнішності взагалі не проглядаються. Установити сукупність індивідуальних ознак елементів зовнішності не представляється можливим... Зображення на відеозаписі не є придатним для ідентифікації особи за ознаками зовнішності", – процитував Коломієць фрагмент експертизи.

Водночас, у матеріалах справи є експертний висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21 листопада того самого року, за яким розвідниця і Яна Дугарь – одна й та сама особа, а відео придатні для порівняння. Як повідомили адвокати, експертиза від МВС утричі більша за розмірами від іншої експертизи.

Фотографії обох експертиз опублікувало видання LB.ua.

Фото: lb.ua

Прокурор Офісу генпрокурора Сергій Зузак у коментарі LB.ua заперечує фальсифікацію.

"Це не фальсифікація. Прокуратура і слідство, коли повідомляло про підозру, ураховувало певні докази. Підозра – "це не обвинувачення, вона свідчить, що людина, можливо, вчинила злочин, а не беззаперечно. Ми брали висновок експертів, що можливо встановити за цими відео Яну Дугарь, і цю особу ідентифікували із зображення "розвідниці". Слідство ж не надає всі докази щодо зображення, які йтимуть до суду, коли приймається рішення про складання підозри, себто чи достатньо цих доказів на підтвердження, що людина вчинила злочин", – сказав прокурор.

Зузак також зазначив, що слідство могло замовити третю експертизу у СБУ, але цього не зробило.

"Навіть якщо припустити, що є суперечності... А кому призначати третю експертизу? Комісійно проводити чи як? Дві вищі експертні інстанції дали свої висновки, вони різні. Хіба що можна було призначити третю експертизу у СБУ, але слідство не вбачало необхідності", – сказав Зузак.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили з метою дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це Дугарь, військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко (узято під варту).

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на шляху змовників.

У початковій редакції підозри Антоненку йшлося про те, що він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди предметом уваги громадськості... вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Павла Шеремета".

21 травня стало відомо, що текст підозри змінили, прибравши з нього згадку про ультранаціоналістичні ідеї і велич арійської раси. Окрім того, тепер слідчі вважають Антоненка не організатором, а простим виконавцем вбивства, а Кузьменко, згідно з оновленим текстом підозри, тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію.

22 травня поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.

13 липня Київський апеляційний суд залишив Антоненка під вартою до 23 липня. Із Дугарь же цього дня мали за рішенням суду зняти електронний браслет.

16 липня Печерський райсуд Києва продовжив до 13 вересня строк арешту для Кузьменко.