Вона підкреслила, що рішення ухвалили через неможливість технічного застосування електронного засобу, наданого Національною поліцією України.
"Це призводило до надходження безпідставних сигналів тривоги на стаціонарний пункт моніторингу та перебоїв у функціонуванні пристрою", – сказала Постолюк.
САП не клопотала про продовження для Яценка зобов'язання носити електронний браслет, це було зроблено з технічних причин, повідомляло 19 травня "Радіо Свобода".
22 лютого, за оперативною інформацією, Яценко планував покинути Україну приватним літаком у напрямку Відня, вилетівши із Дніпра. НАБУ звернулося до Державіаслужби, і літак посадили в аеропорту "Бориспіль", після чого колишнього топменеджера затримали.
23 лютого детективи НАБУ повідомили трьох колишніх топменеджерів "ПриватБанку" про підозру в розтраті понад 136,9 млн грн. За даними ЗМІ, ідеться про Яценка, Олександра Дубілета та Олену Бичихіну.
Вищий антикорупційний суд України в ніч на 25 лютого заарештував Яценка до 22 квітня включно. Того самого дня він вийшов під заставу 52,2 млн грн, на нього покладено низку зобов'язань, серед яких – не спілкуватися з визначеними судом особами, носити електронний браслет, здати закордонні паспорти.
"ПриватБанк" – найбільший комерційний банк в Україні – націоналізували 19 грудня 2016 року. Україна докапіталізувала його на 155 млрд грн. Раніше банк належав бізнесменам Ігореві Коломойському і Геннадію Боголюбову.
У грудні 2017 року "ПриватБанк" подав до суду на своїх колишніх власників. Позивачі стверджують, що бізнесмени вивели з банку приблизно $2 млрд, провівши низку незаконних операцій. Колишні власники зі свого боку заперечують його націоналізацію. У 2019-му суд визнав її незаконною. Національний банк України це рішення оскаржив. Судові розгляди тривають.
-2 Київ
