+6 Київ
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков вважає, що Конституційний Суд може визнати неконституційними закони про Вищий антикорупційний суд, про Велику палату Верховного Суду і про інститут спеціальної конфіскації. Про це він сказав 19 березня на Міжнародному кримінально-правовому форумі в Києві, який транслювали у Facebook.
"Із точки зору антикорупційної політики й тих ризиків, які несе діяльність Конституційного Суду, найбільшою загрозою є якраз визнання неконституційною діяльності Вищого антикорупційного суду. Національне агентство оцінює цю загрозу як дуже високу", – заявив Новіков.
Він зазначив, що поновлення повноважень НАЗК після резонансних рішень Конституційного Суду не зупиняє подальших негативних процесів щодо антикорупційної структури у країні.
"Розглядаємо головною метою антикорупційної політики на найближчий час те, щоб крапка в конституційності існування ВАКС була поставлена", – підкреслив Новіков.
Голова НАЗК звернув увагу на те, що інші суди не зможуть розглядати справи, підсудні ВАКС, зокрема через завантаженість роботою і брак кадрів.
Новіков також підкреслив, що загрозою антикорупційній політиці є провадження про конституційність Великої палати Верховного Суду і про відповідність Основному закону інституту спецконфіскації.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні виникла конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту й суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеціанської комісії.
Верховна Рада 4 грудня ухвалила законопроєкт №4460-д, який вводить покарання за недостовірне декларування у вигляді штрафів і обмеження свободи, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. 24 грудня Зеленський підписав закон.
15 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який поновлює повноваження НАЗК. 25 грудня Зеленський його підписав. Як заявила голова антикорупційного комітету парламенту, нардепка від "Слуги народу" Анастасія Радіна, документ відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеціанської комісії. Він поновлює ті повноваження НАЗК, щодо яких КСУ не навів правової позиції стосовно їхньої неконституційності. Також Рада ухвалила інший закон, який встановлює особливості складання протоколу про адміністративні правопорушення щодо суддів.
30 грудня закони, які частково поновлюють повноваження НАЗК, набули чинності.
Пізніше в НАЗК склали протоколи про конфлікт інтересів під час ухвалення рішення КСУ щодо суддів Конституційного Суду Сліденка, Володимира Мойсака, Ірини Завгородньої, а також голови КСУ Тупицького.
