Коментуючи плани Українського інституту національної пам'яті (УІНП) на 2025 рік щодо пошуку останків жертв Волинської трагедії, Навроцький поінформував, що рішення нібито не стосується питань, із якими до українських колег зверталася польська сторона.
"Ми очікуємо, що українська влада позитивно розгляне наші заяви, щоб ми могли розпочати роботи з пошуку й ексгумації жертв геноциду на Волині і Східній Малопольщі. Ми готові до цього в будь-який час", – заявив Навроцький.
Народний депутат України від "Європейської солідарності", колишній голова Українського інституту нацпам’яті Володимир В’ятрович у Facebook назвав ужитий Навроцьким термін "жалем за втраченими територіями, які так і не стали польськими".
"Галичину таким терміном [Східна Малопольща] іменували тільки короткий період 1922–1939 років. І причина його запровадження тоді була виключно політичною. Таким чином українську Галичину вписували в загальнопольський наратив, витирали її українськість. Звісно, робили це не лише найменуванням, але системною політикою полонізації освіти, культури, соціальної підтримки польських переселенців", – пояснив В’ятрович.
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський заявляли, що в історії відносин двох країн почався новий етап й "історичні питання видаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав у Верховну Раду законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
Польща в межах переговорів про вступ України в ЄС обговорюватиме питання ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії, повідомили 30 вересня 2024 року в МЗС країни. Там зазначили, що якщо цю частину питання "не буде закрито", то Україна не наближатиметься до вступу в Євросоюз. Раніше в інтерв'ю, яке опублікували 16 вересня, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляв, що питання ексгумації та перепоховання поляків, котрі загинули під час конфліктів з українцями, – "гостре політичне питання, тому що в цих поляків є нащадки", які голосують на виборах.
1 жовтня Український інститут національної пам'яті (УІНП) повідомив, що 2025 року в Рівненській області можуть провести роботи з пошуку й ексгумації поляків, які стали жертвами Волинської трагедії. Речник МЗС Польщі Павел Вронський назвав це "хорошою інформацією і кроком у правильному напрямку", але підкреслив, що польська сторона очікує конкретних рішень, а не лише планів.
+2 Київ
