24 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Київ не ввійде в ЄС без "розв'язання "волинського питання". У серпні прем'єр Польщі Дональд Туск приєднався до цього твердження.
На думку Дуди, це збігається із цілями нелегітимного президента РФ Володимира Путіна, який напав на Україну, щоб не допустити її євроінтеграції.
"Якщо хтось каже, що збирається заблокувати доступ України до Європейського союзу, то він дотримується політики Путіна", – сказав президент.
Глава польської держави зазначив, що намагається "не створювати точок напруження між Варшавою й Києвом".
"Це було непросто, бо між нами є складні теми. Але я також обговорював ці питання з президентом [України Володимиром] Зеленським, і найкращим прикладом цього була присутність президента в Луцьку на роковинах Волинської різанини", – зазначив Дуда.
За його словами, "в інтересах України" знайти з Польщею згоду "з усіх складних питань, зокрема історичних".
Контекст
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка взаємних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова та інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох сторін невідома. Вважають, що жертвами чисток стали 25–100 тис. поляків та від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
У 2019 році Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею та Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда та Зеленський заявляли, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав до Верховної Ради законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.