Цей план сфокусовано на посиленні комунікації понад 100 державних органів та установ, освітніх і наукових інституцій, а також органів місцевого самоврядування, які беруть участь у національних програмах під егідою комісії Україна – НАТО, ідеться в релізі.
Серед заходів, передбачених планом:
- посилення міжвідомчої комунікації щодо євроатлантичної інтеграції, а також взаємодії між центральними та місцевими органами виконавчої влади й місцевого самоврядування;
- навчання та підвищення кваліфікації українських посадовців щодо інтеграції до ЄС та НАТО, а також із питань комунікації;
- запровадження уніфікованих підходів щодо висвітлення теми євроатлантичної інтеграції;
- проведення національних інформаційних кампаній;
- протидія дезінформації;
- налагодження регулярної та системної комунікації з міжнародною спільнотою щодо стратегічного курсу України стосовно вступу до НАТО та проведення відповідних реформ.
Україна вже є частиною євроатлантичної архітектури безпеки, на порядку денному – розширення співпраці з НАТО, заявила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
"Євроатлантична інтеграція передбачає не лише військову, а й політичну взаємосумісність із державами – членами НАТО. Адже вступ до Альянсу – це цивілізаційний вибір приєднатися до відкритих і демократичних суспільств зі справедливими та передбачуваними правилами й законами – фундаментом економічного процвітання. Стратегія комунікації євроатлантичної інтеграції і, відповідно, план заходів на її виконання побудовані на цьому розумінні", – пояснила вона.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України до 2025 року президент країни Володимир Зеленський затвердив у серпні 2021 року.
У грудні Росія висунула вимогу США взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Сьогодні відбувся один із раундів перемовин щодо цих вимог РФ – перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО. Перемовини тривали приблизно чотири години. Делегацію РФ очолив заступник глави МЗС Олександр Грушко та заступник міністра оборони Олександр Фомін, від НАТО брали участь генсек Альянсу Єнс Столтенберг, постійні представники 30 країн – членів Альянсу, високопоставлені військові представники, заступниця держсекретаря США Венді Шерман.
Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО та відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.
Генсек за підсумками зустрічі сказав, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн – членів Альянсу. Союзники по Альянсу висловили серйозне занепокоєння нарощуванням Росією військ поблизу України та на її території, а Столтенберг наголосив, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
+3 Київ
