"Китай є торговельним партнером України номер один. Усі люди, які намагаються перешкодити розвитку відносин між Україною і Китаєм у торговельній сфері, працюють проти інтересів України", – заявив Кулеба.
Він зазначив, що Україна й Китай мають суперечності в баченні низки політичних питань, і Україна "відповідно" будує свою політику.
"Третій елемент – це співробітництво в секторі безпеки. Ми розуміємо, що безпековим партнером України номер один є США. І в нас немає намірів віддавати Китаю будь-що, що стратегічно може негативно вплинути на безпеку України", – наголосив міністр.
За його словами, останніми роками перед його приходом на посаду зовнішня політика України була з об'єктивних причин "зосереджена винятково на європейському, євроатлантичному векторі", через що країна втратила багато часу та можливостей діяти на азійському та африканському напрямках. Кулеба зазначив, що тепер намагається, не втрачаючи потужностей на європейському та євроатлантичному напрямках, посилити азійський та африканський.
"Ми будемо працювати скрізь у світі, де ми побачимо український інтерес, або інтерес побачить український бізнес. Я ідейно за Європу, ЄС і НАТО, і цей стратегічний курс України абсолютно незворотній та незмінний. Але світ набагато ширший, і Україна має в цьому світі почуватися впевнено й отримувати від цього світу те, що потрібно нам, і з вигодою для себе давати іншим країнам те, що потрібно їм", – додав він.
Контекст
Китай, за даними Центру економічних і ділових досліджень, який базується у Великобританії, зараз є другою економікою у світі після США. Але, за прогнозами експертів, уже 2028 року (на п'ять років раніше, ніж очікували) Китай обжене США та очолить рейтинг.
У 2020 році Китай був головним торговельним партнером України. За даними Державної митної служби, за рік Україна найбільше товарів імпортувала з Китаю (на $8,3 млрд) та експортувала до Китаю (на $7,1 млрд).
Кулеба зазначав, що 2019 року Китай уперше став "торговельним партнером України №1". "Діалектично в нас розвиваються відносини з Китаєм. Немає ні політичного діалогу з Китайською Народною Республікою, ні короваю з хлібом… Але при цьому бізнес буяє яскравим квітом", – цитував його "Укрінформ".
Керівну партію Китаю критикують за порушення прав людини у країні. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у доповіді за 2020 рік зазначила, що порушення прав людини трапляються і в інших країнах, але "ніде більше уряд настільки енергійно й демонстративно не грає політичними м'язами, щоб підірвати міжнародні стандарти прав людини та інститути забезпечення відповідальності". У доповіді згадують масові репресії проти громадян Китаю тюркського походження (уйгурів, казахів та інших меншин, які проживають у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі), державне електронне стеження й інтернет-цензуру.
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія вважає, що принципи партії монобільшості у Верховній Раді та Комуністичній партії Китаю багато в чому збігаються. Колишній голова партії "Слуга народу", нині перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко говорив, що Україна може запозичити в Китаю досвід "партійної меритократії", менеджменту та побудови стратегій.
Ці заяви з'явилися на тлі скандалу, пов'язаного з можливим тиском Китаю на Україну. За даними агентства Associated Press, Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН із прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу. За даними агентства, Пекін у такий спосіб вимагав відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис відкликала, але публічно своїх дій не пояснила.
Кулеба в липні заявляв, що в цій темі в публічному просторі "помітна верхівка верхівки айсберга" і що "історія ще не відіграна".
+10 Київ
