Кулеба про відносини з Польщею: Будемо сподіватися, емоції залишилися у виборчій кампанії

Політика

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив упевненість, що результати парламентських виборів у Польщі не вплинуть на відносини Києва й Варшави, але емоційна риторика після виборчого періоду вщухне. Про це він говорив 16 жовтня в ефірі телемарафону, який транслює ТСН.

Відповідаючи на запитання щодо цього, глава МЗС наголосив, що на стратегічні відносини України з Польщею "не впливає нічого, тому що занадто глибокі ці стосунки, занадто багато на них зав'язано".

"І головне: тактично можна думати один про одного що завгодно, але стратегічно Польща й Україна не можуть один без одного і не виживуть у цьому жорсткому, жорстокому світі один без одного. Стратегічно все буде нормально за будь-якої конфігурації влади в Польщі чи в Україні", – додав він.

Кулеба зазначив, що з боку Польщі вже не лунає гострої риторики щодо зернового спору чи постачань зброї, і "в самій Польщі ці розмови були доволі красномовно зупинені в один момент, коли ті, хто про це почав говорити, усвідомили – їм показали свої ж польські колеги, – що вони перетнули межу".

Окрім того, наголосив міністр, Україна цінує Польщу та відносини з Польщею, але в неї є й інші сусіди, з якими Україна також розвиває військово-технічну співпрацю, і вони багато роблять для допомоги Україні, зокрема Румунія.

"Тому всі ці емоції, будемо сподіватися, залишилися у виборчій кампанії, яка вже завершилася. Тепер у Польщі буде формування коаліції, формування нового уряду. Але це вже інша історія", – підсумував Кулеба.

Контекст

Польща від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну була одним із головних союзників України, послідовно підтримувала Україну в її боротьбі проти російської агресії, надаючи військову та гуманітарну допомогу. 31 травня президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що його країна допомогла Україні на $7–8 млрд (або 1,5% від ВВП країни).
Президент Володимир Зеленський заявляв, що у відносинах між Україною та Польщею зараз найвищий рівень довіри та співпраці "не просто за десятки років, а за життя багатьох поколінь наших народів".
2023 року відносини між Україною та Польщею погіршилися через так звану зернову кризу. Фермери з Польщі та інших європейських країн виходили на акції протесту, скаржачись, що українське зерно осідає в країнах та його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові. Із 2 травня до 15 вересня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку і насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.
15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції, але Польща, Угорщина та Словаччина в односторонньому порядку продовжили заборону імпорту українського зерна.
Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини та Угорщини. 21 вересня у Мінагрополітики України повідомили, що Україна та Польща домовилися виробити план взаємодії щодо експорту українського зерна. 24 вересня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна допоможе Україні наростити експорт зерна, але свій ринок залишить закритим.
Під час кризи з обох боків лунали різкі заяви. Деякі політики та експерти зазначали, що висловлювання Польщі обумовлені майбутніми виборами, на це натякав і президент України Володимир Зеленський.
16 жовтня у Польщі відбулися вибори обох палат парламенту. За їхніми підсумками керівна партія "Право і справедливість", яку очолює чинний віцепрем'єр Ярослав Качинський, лідирує на виборах і до Сейму, і до Сенату, проте їй бракує голосів для самостійного формування більшості й, отже, нового уряду. Імовірно, коаліцію сформують опозиційні партії, зокрема "Громадянська коаліція", яка посіла друге місце.