За словами Цимбалюка, він намагався донести до всіх партнерів, що безпека України дорівнює безпеці всієї Європи, і наголошував, що припинення російської агресії й окупації Криму та ОРДЛО "буде найкращою гарантією безпеки в Європі".
"Україну підтримали практично всі делегації, які висловлювалися з питання неподільності безпеки. Ми чітко заявили, що для нас є неприйнятним повернення до якихось сфер впливу або нав'язування російського наративу з точки зору участі в безпекових організаціях, і Україна може вільно обирати свій шлях з точки зору безпекових союзів чи безпекових планів", – сказав Цимбалюк.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також говорив, що в ОБСЄ пролунала "консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів із боку РФ".
Постійний представник РФ в ОБСЄ Олександр Лукашевич за підсумками засідання заявив журналістам, що реакція західних країн на російські пропозиції його розчарувала, повідомив "Коммерсантъ". За його словами, російська делегація чекала на "предметні, всебічні обговорення", а почула звинувачення в "агресивній поведінці, особливо в контексті українських подій".
Водночас він заявив, що якщо Москва не почує "конструктивної відповіді" на свої вимоги, то вдасться до заходів щодо "усунення неприйнятних загроз національній безпеці".
Контекст
У Відні 13 січня завершили засідання постійної ради ОБСЄ, на ньому продовжили дискусії між РФ і країнами Заходу щодо "гарантій безпеки". Глава МЗС Польщі, яка головує в ОБСЄ цього року, Збігнєв Рау заявив, що європейський регіон зараз ближчий до війни, ніж будь-коли за останні 30 років.
Росія заявила в ОБСЄ про вимогу юридично зобов'язувальних "гарантій безпеки" від США і НАТО, які унеможливлюють "будь-яке розширення Альянсу і розміщення поблизу російських кордонів ударних систем озброєнь".
17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордонів України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" і відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Засідання ОБСЄ було третім раундом перемовин щодо цього питання між РФ і країнами Заходу.
Увечері 10 січня у Женеві завершили перемовини США і Росії щодо вимог Москви стосовно "гарантій безпеки". Американська делегація під час перемовин висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після перемовин заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на перемовинах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.
У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на перемовинах зі США щодо членства України в НАТО.
12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей і право кожної нації обирати для себе союзи.
Генсек наголосив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише ця країна і 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. За її словами, США і союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять двері політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація і наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.
+3 Київ
