Разумков назвав два чинники, які відрізають можливість Україні стати членом НАТО

Політика

Україна не скоро стане членом Альянсу. Таку думку в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", опублікованому 31 січня, висловив позафракційний нардеп, голова міжфракційного об'єднання "Розумна політика" Дмитро Разумков.

Політика запитали, чи може Україна вступити в НАТО.

"Досить нескоро. По-перше, ми чітко чули заяву НАТО про те, що найближчим часом Україну не приймуть. Про якусь конкретику взагалі не говорять. Ми ж маємо два відкриті проблемні питання: тимчасово окуповані території, на яких є так звані "ЛДНР", й анексований Росією Крим. І ці два фактори відрізають можливість стати членами НАТО", – відповів Разумков.

За його словами, інтеграцію до Альянсу та ЄС закріплено в Конституції України, але об'єктивно "для нас мета – не просто вступити в НАТО чи стати членом Європейського союзу".

"У нас основне завдання – досягти стандартів життя та безпеки, за якими живуть країни Європейського союзу та НАТО. До цього треба йти", – зазначив Разумков.

На його думку, страхи Росії, пов'язані з інтеграцією України в НАТО, є безпідставними.

Контекст

17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман сказала, що США бачать усі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін має намір застосувати військову силу проти України до середини лютого. Вона зазначила, що не знає, чи ухвалив той остаточне рішення.
Посол США в Росії Джон Салліван увечері 26 січня передав міністерству закордонних справ РФ письмову відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що зміст документа співвідноситься з позицією США, про яку відкрито говорили раніше.
Столтенберг 26 січня заявив, що НАТО також передав свою відповідь Росії. За його словами, є три напрями, за якими Альянс може співпрацювати з Росією. Вони стосуються відносин та контактів між Росією та НАТО, європейської безпеки, включно із ситуацією в Україні та навколо неї, і контролю над озброєннями. "У всіх наших зусиллях ми й надалі тісно координуємо свої дії з Україною, а також з іншими партнерами, зокрема з Фінляндією, Швецією, Грузією і, звісно ж, Європейським союзом", – заявив він. Також Столтенберг закликав РФ вивести війська з України, Грузії та Молдови.
У письмовій відповіді США Росії щодо так званих гарантій безпеки немає "позитивної" для РФ реакції стосовно подальшого розширення НАТО на схід, заявив глава МЗС Росії Сергій Лавров.