Резніков назвав три критерії для України, щоб вона стала членом НАТО

Політика

Коли країни – члени НАТО будуть ухвалювати політичне рішення про запрошення та прийняття України в Альянс, то його ухвалюватимуть не за кількістю впроваджених в Україні стандартів союзу. Про це в інтерв'ю "Укрінформу", опублікованому 3 вересня, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.

За його словами, міністри оборони країн НАТО, які вступили в Альянс із 1991 року, розповіли, що в середньому в їхніх державах ухвалили приблизно 30% стандартів Північноатлантичного союзу з понад 1200, а необхідних нормативно-правових актів – приблизно 40%.

"Деякі країни мають 2% впровадження стандартів НАТО, деякі – 8%. Тобто не треба всі 100% мати, щоб бути прийнятим до Альянсу! – наголосив Резніков. – Наприклад, якщо ви не морська держава, то ви не повинні мати стандарти, пов'язані із флотом. Якщо у вас немає космічних сил, то у вас немає стандартів, пов'язаних із космосом".

Глава Міноборони розповів, що в силах безпеки та оборони України впроваджено 287 стандартів НАТО.

"Це майже чверть від загальної кількості. Із них: 174 – у рамках цілей партнерства Україна – НАТО (першочергові стандарти Альянсу), 113 – ініціативні. За цим показником Україна посідає перше місце серед держав – партнерів НАТО і навіть перевищує показники деяких держав-членів. До кінця 2023 року прийнято до виконання і планується запровадити ще приблизно 200 стандартів", – зазначив Резніков.

Він додав, що є певні стандарти, які Україні й не потрібно впроваджувати, наприклад, стандарт щодо якості питної води для забезпечення військ, оскільки "у нас він вищий, ніж у країнах НАТО".

Резніков назвав три пункти, які будуть визначальними під час ухвалення рішення запрошувати або не запрошувати Україну в НАТО, серед них:

наявність цивільно-демократичного контролю над Збройними силами – і за допомогою законодавства, і за допомогою реально побудованої інфраструктури;
зрозумілі, прозорі, транспарентні, відповідальні процедури забезпечення Збройних сил, починаючи із закупівель;
спільне планування операцій.

"Якщо країна відповідає цим трьом критеріям, вона стає країною НАТО", – резюмував глава Міноборони України.

Контекст

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула до членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано у її Конституції. У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020 році Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, зазначено, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але прогрес країни будуть оцінювати в межах адаптованої річної національної програми (РНП). У комюніке немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться в документі.
"Європейська правда" писала, що РНП – це "величезний перелік завдань на десятки сторінок, що копіює структуру ПДЧ". Однак Резніков висловив думку, що її зміст буде трансформовано. "Адаптована річна програма, власне, і повинна дати розуміння умов, після яких може бути ухвалене рішення про вступ. Цих умов може бути 20, а може бути три", – зазначив він. Перші консультації щодо формування цієї програми Україна вже провела, повідомила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина 13 липня.
25 липня президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна розпочинає підготовку плану взаємосумісності з НАТО.