+2 Київ
За його словами, міністри оборони країн НАТО, які вступили в Альянс із 1991 року, розповіли, що в середньому в їхніх державах ухвалили приблизно 30% стандартів Північноатлантичного союзу з понад 1200, а необхідних нормативно-правових актів – приблизно 40%.
"Деякі країни мають 2% впровадження стандартів НАТО, деякі – 8%. Тобто не треба всі 100% мати, щоб бути прийнятим до Альянсу! – наголосив Резніков. – Наприклад, якщо ви не морська держава, то ви не повинні мати стандарти, пов'язані із флотом. Якщо у вас немає космічних сил, то у вас немає стандартів, пов'язаних із космосом".
Глава Міноборони розповів, що в силах безпеки та оборони України впроваджено 287 стандартів НАТО.
"Це майже чверть від загальної кількості. Із них: 174 – у рамках цілей партнерства Україна – НАТО (першочергові стандарти Альянсу), 113 – ініціативні. За цим показником Україна посідає перше місце серед держав – партнерів НАТО і навіть перевищує показники деяких держав-членів. До кінця 2023 року прийнято до виконання і планується запровадити ще приблизно 200 стандартів", – зазначив Резніков.
Він додав, що є певні стандарти, які Україні й не потрібно впроваджувати, наприклад, стандарт щодо якості питної води для забезпечення військ, оскільки "у нас він вищий, ніж у країнах НАТО".
Резніков назвав три пункти, які будуть визначальними під час ухвалення рішення запрошувати або не запрошувати Україну в НАТО, серед них:
- наявність цивільно-демократичного контролю над Збройними силами – і за допомогою законодавства, і за допомогою реально побудованої інфраструктури;
- зрозумілі, прозорі, транспарентні, відповідальні процедури забезпечення Збройних сил, починаючи із закупівель;
- спільне планування операцій.
"Якщо країна відповідає цим трьом критеріям, вона стає країною НАТО", – резюмував глава Міноборони України.
