Політика

Резніков: Тактика "не провокуй росіян" не спрацювала. Вони воюють не з Україною, а з НАТО та цивілізованим світом

20 січня 2022, 17.40 Этот материал также можно прочитать на русском

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі Фото: ЕРА

Відмова НАТО надати Україні та Грузії чіткі перспективи членства на саміті Альянсу в Бухаресті 2008 року виявилася помилковою тактикою країн Заходу у взаємодії з Росією. Таку думку 19 січня у програмі Hard Talk на ВВС висловив міністр оборони України Олексій Резніков.

"Після цього було вторгнення у Грузію, після цього була справа в Солсбері, Криму та Східній Україні. Думаю, це і є відповідь. Вони воюють не з Україною, вони воюють із НАТО та з цивілізованим світом. Тактика "не провокуй росіян" не спрацювала… Що ми маємо? Окупований Крим, частково окуповані Донецьку та Луганську області і приблизно 10 млн осіб, яких це зачепило", – підкреслив Резніков.

У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України і Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України і Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено в документі.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи нададуть Україні план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба буде побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
10-го, 12-го і 13 січня 2022 року відбувалися перемовини Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що США і НАТО не надали їм жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн –членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.