Розслідування "вагнергейту" ведеться за трьома напрямами

Політика

Висновки про спецоперацію українських спецслужб із захоплення найманців російської приватної військової компанії "Вагнер" можна буде робити після завершення розслідування. Про це 21 листопада в ефірі телеканала "Дом" заявив народний депутат від "Слуги народу", представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський.

"Є три напрями розслідування цієї події. Перший – це тимчасова слідча комісія Верховної Ради України. Другий – Державне бюро розслідувань під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора за фактом оприлюдненої в ЗМІ інформації зареєструвало кримінальне провадження. І третій напрям – журналістські розслідування Bellingcat та українських журналістів. Ось коли всю цю інформацію буде повністю вивчено й узагальнено, тоді ми зможемо робити якісь висновки", – сказав Веніславський.

Він зазначив, що ТСК підготувала проміжний звіт, з яким можуть ознайомитися всі українці.

"Але я закликав би всіх дочекатися остаточного звіту, який має бути повнішим, комплекснішим, із урахуванням зокрема й тих матеріалів, які надали розслідувачі-журналісти Bellingcat", – додав нардеп.

За його словами, головний проміжний підсумок – розслідування Bellingcat і ТСК не встановили державної зради з боку вищих посадовців та витоку інформації з Офісу президента.

Контекст

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які входять до складу ПВК "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомили, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (дев'ять із них – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
Це підтвердили екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко. За їхніми словами, спецоперацію вели з 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський у вересні 2020 року заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було, а в червні 2021 року порівняв сценарій спецоперації з примусовим приземленням у Мінську літака з опозиційним журналістом Романом Протасевичем. "Це точно не була наша операція. Ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання, – це правда", – говорив Зеленський.
У вересні 2021 року голова парламентської тимчасової слідчої комісії Мар'яна Безугла заявила, що "спеціальний захід" СБУ та розвідки було розпочато в липні 2020 року. За словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона стверджувала, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять у базах даних через свою участь у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер".
У розслідуванні йдеться, що, за словами Бурби, президент України знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити інформацію Бурби.
В ОП заявляли, що розслідування не приводить до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив", і підкреслювали, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".