За словами джерел газети серед дипломатів, колишніх урядовців і представників енергетичної галузі, така політика вже призвела до м'якших, ніж очікували, санкцій щодо основних виробників нафти.
Наприклад, оголошені США 25 червня нові санкції проти Ірану, на їхню думку, торкаються лише частини нафтового експорту Тегерана. Байден хотів зробити все можливе, щоб американські споживачі мали якомога нижчі ціни на нафту, сказало джерело в Білому домі.
WSJ зазначає, що, незважаючи на публічне посилення напруженості між США й Іраном на тлі нападу ХАМАС на Ізраїль, експорт іранського палива з лютого перевищив 1,5 млн барелів на день, що значно більше, ніж на початку президентства Байдена.
Оголошені 12 червня міністерством фінансів США санкції проти РФ торкнулися банків, але залишили нафтову промисловість країни практично недоторканою, ідеться у статті. Самі чиновники в американському мінфіні "відчувають розчарування" через відсутність дій щодо нафтоторговельних мереж, які переправляють російську й іранську нафту, стверджує газета.
Зокрема, паралельно із санкціями проти держкомпанії "Совкомфлот", мінфін видав їй ліцензію, що звільняє від санкцій 77 із 91 судна її флоту. Це справжнє "зелене світло" для трейдерів на ведення бізнесу із цими суднами, що зводить до мінімуму ризик того, що вони стануть об'єктом майбутніх санкцій, розповіли джерела.
Прибічники такої політики Білому домі зі свого боку заявили журналістам, що ці заходи "тонко збалансовано", щоб зберегти низькі ціни, але водночас вони "сиплють пісок у шестерні нафтових експортних машин" РФ й Ірану, що означає, що вони одержують менше прибутку із кожного проданого бареля нафти.