Три об'єкти Києво-Печерської лаври забарикадували невідомі особи

Політика

Три об'єкти Києво-Печерської лаври залишаються забарикадованими невідомими особами, заявила 8 січня директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики, голова комісії МКІП з приймання-передавання держмайна Києво-Печерської лаври Мар'яна Томин. Про це вона сказала в ефірі телемарафону, повідомило агентство "Інтерфакс-Україна".

"Ми повернули майно державі, передали всі ці об'єкти заповіднику, але станом на сьогодні залишаються три об'єкти (54-й, 57-й і 58-й корпус), де перебувають невідомі люди, які там забарикадувалися, і це є однією з причин, чому нижня Лавра зарежимлена. Але я думаю, що скоро це питання буде вирішено", – повідомила Томин.

У серпні 2023 року, після рішення суду, який визнав законним розірвання договору між монастирем УПЦ МП і заповідником "Києво-Печерська лавра" про безоплатне користування приміщеннями нижньої Лаври, там забарикадувалося кілька десятків осіб, які саботували роботу комісії, розповів в.о. директора заповідника Максим Остапенко.

"Ми знаємо, що три-чотири десятки людей знаходяться на території Лаври. Ці люди прийшли туди не молитися, вони точно не монахи. І ці люди точно не мають якоїсь конструктивної мети – вони свідомо йдуть на провокації проти заповідника. [...] Ми приходимо й просимо представитися, зазначити, звідки люди приїхали. Але там повний фанатизм у очах і абсолютно неадекватні розповіді, мовляв, поки ви не вивчили "протоколів сіонських мудреців", вам не можна заходити сюди. Вони вважають, що майно належить їм, що вони все тут створили. Аргументів про те, що майно належить державі й народу України, вони не сприймають", – цитував слова Остапенка "Укрінформ".

Також він повідомив, заповідник звернувся до правоохоронців для того, щоб "поступово, без насилля з'ясувати, що це за люди, на яких підставах вони там перебувають і що роблять". Він зазначав, що поки суди щодо УПЦ не завершилися, але після проходження апеляційної інстанції заповідник звернеться до виконавчої служби, щоб "прибрати згідно із законом" всіх сторонніх людей.

Контекст

79 будівель Києво-Печерської лаври з 2013 року за розпорядженням Кабміну були в безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП – частини Російської православної церкви. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".
10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що з 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Це стосувалося споруд нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їхню оренду закінчився 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.
Митрополит Павло (Лебідь), колишній намісник Лаври, заявив, що ченці УПЦ МП не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври до рішення суду.
30 березня Кабмін України ухвалив рішення, згідно з якими управління майном Києво-Печерської лаври було передано державі.
У березні – червні на території Лаври працювала державна комісія з питань приймання-передавання майна державній установі, у деякі дні ченці й віряни УПЦ МП їй перешкоджали й блокували доступ до приміщень. Комісія завершила роботу 5 червня, після чого заповідник надіслав УПЦ МП вимогу звільнити приміщення на території Лаври.
9 серпня Господарський суд Києва визнав законним розірвання договору безоплатного користування, укладеного між Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою УПЦ МП і Національним заповідником "Києво-Печерська лавра". Підставою для розірвання договору стала низка порушень, встановлених під час перевірки комісією й заповідником, зазначили в Міністерстві культури та інформаційної політики.
У вересні керівництво Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" повідомляло, що заповідник повернув у державне користування 13 об'єктів із приблизно 40 споруд, якими користувався монастир.