У парламент Грузії знову внесли законопроєкт про "іноагентів". Попередня спроба закінчилася протестами

Політика

Керівна партія Грузії "Грузинська мрія" повторно вносить на розгляд законопроєкт про "іноземних агентів". Про це лідер більшості Мамука Мдінарадзе заявив 3 квітня на брифінгу, текст опубліковано у Facebook політичної сили.

"Парламентська більшість після консультацій із політичною радою партії вирішила повторно внести до парламенту законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". Законопроєкт внесуть до парламенту Грузії з таким самим текстом, із яким його вносили торік, із єдиною відмінністю. Ми всі пам'ятаємо, що торік під час ініціювання законопроєкту ми висловили готовність замінити термін "агент іноземного впливу" іншим терміном. Замість терміна "агент іноземного впливу" в законопроєкті, котрий ми ініціювали сьогодні, буде використано термін "організація, яка представляє інтереси іноземної держави". Усі інші пункти законопроєкту залишаються без змін", – сказав Мдінарадзе.

Він наголосив, що законопроєкт передбачає єдину вимогу – публікацію річного звіту про фінансування організаціями, які отримують іноземні кошти. За порушення законодавці пропонують штрафувати.

"Це мінімальний стандарт підзвітності й прозорості перед суспільством, якому має відповідати будь-яка організація, котра має навіть формальні претензії на сумлінність. У такий спосіб зміст законопроєкту не дає навіть мінімальних підстав для критики. Закон буде ухвалено на всіх трьох слуханнях до кінця поточної сесії!" – заявив представник "Грузинської мрії".

Він зазначив, що минулого року після протестів влада ухвалила "гуманне рішення і взяла до уваги ту частину суспільства, яку було введено в оману". Але тема "іноагентів", як і раніше, є "основним джерелом поляризації в Грузії", вважає провладний депутат. За його словами, влада неодноразово намагалася повністю усунути проблему прозорості, але безрезультатно.

Контекст

У березні 2023 року "Грузинська мрія" за підтримки уряду ініціювала ухвалення закону про "іноземних агентів". Проти були опозиція, представники ЗМІ й неурядові організації. Вони заявили, що законопроєкти фактично аналогічні російському закону й суттєво гальмують рух Грузії у напрямку євроінтеграції. Мітингувальники вимагали відкликання законопроєкту.
Після голосування верховний представник Євросоюзу із питань закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт несумісний із цінностями й стандартами ЄС і "суперечить проголошеній Грузією меті вступу в Європейський союз". У Держдепартаменті США натякнули на ймовірні санкції за придушення протестів.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето.
У Тбілісі й регіонах розпочалися протести. За два дні акцій 7–8 березня затримали 133 протестувальники, під час зіткнень були постраждалі. 9 березня в МВС Грузії заявили, що поліція відпустила 132 зі 133 затриманих.
10 березня парламент проголосував за зняття законопроєкту з розгляду.