Українська рада бізнесу закликала доопрацювати мобілізаційний проєкт через корупційні ризики

Політика

Члени Української ради бізнесу закликали уряд доопрацювати проєкт щодо мобілізації, адже в нинішньому вигляді він містить корупційні ризики, а також може завадити розвитку української економіки. Про це йдеться в офіційній заяві УРБ.

"У проєкті закону частково враховано пропозиції та зауваження бізнесу, через які був відкликаний попередній урядовий законопроєкт. Але оновлений проєкт усе ще містить частину норм, які потребують комплексного доопрацювання через значні ризики для бізнесу та громадян і які викликають сумніви щодо їх доцільності", – ідеться в заяві.

Зокрема, претензії в бізнесу є до зміни порядку бронювання працівників. Проєктом передбачено, що порядок бронювання працівників Кабмін має переглянути протягом місяця після ухвалення цього закону. А це означає, що на цей момент невідомо, яким буде цей механізм після внесення урядових змін.

"Ми пропонуємо розглянути можливість збільшити строк бронювання спеціалістів на строк чинності рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Окрім того, необхідно передбачити можливість 100% бронювання працівників для підприємств, які здійснюють постачання товарів/продукції/послуг на користь Збройних сил України, Національної гвардії України, СБУ, ДПСУ, інших органів, які здійснюють завдання для захисту держави під час дії воєнного стану в Україні, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їхніх з'єднань, військових частин", – наголошують у Раді бізнесу.

Окрім того, бізнес просить у влади передбачити можливість бронювання працівників для міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів і які визначено критично важливими для функціонування економіки.

У грудні 2023 року у ЗМІ зʼявилася інформація, що в Кабміні розглядають схему бронювання тільки для працівників із зарплатнею приблизно 35 тис. грн. Про це писали, зокрема, hromadske, "Forbes Україна" й ТСН. Ця схема спричинила хвилю критики від експертів та військових, зазначало агентство УНІАН, як така, що може спровокувати розкол у суспільстві.

"Окрім того, це може призвести до колапсу в найбільших сферах української економіки – аграрній та промисловій, де традиційно зайнято багато працівників, але зарплати менші, ніж вказана Кабміном "стеля", – зазначало інформагентство.

Контекст

9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей, це "коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн". За тиждень головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає.
25 грудня Кабмін подав у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову за мобілізацією з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен України Дмитро Лубінець критикував цей проєкт закону, він звертав увагу на те, що в ньому є норми, які суперечать Конституції України.
11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмін подав у Раду оновлений документ. Видання "ГОРДОН" докладно писало, що він передбачає.
Нардепка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар повідомляла, що комітет ВР із питань антикорупційної політики визнав новий законопроєкт таким, що містить корупційні ризики.
7 лютого Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.