"У нас є п'ять зобов'язань у вигляді законопроєктів, деякі з яких уже стали законами. Деякі – чекають на голосування у Верховній Раді. Серед базових законопроєктів прийняті закон про розвідку і закон про оборонні закупівлі. У першому читанні прийнятий законопроєкт про СБУ. Наразі триває дискусія. Сподіваюся, уже в червні ми побачимо цей доопрацьований законопроєкт на голосуванні в парламенті. Також нас чекає законопроєкт про державну таємницю – він допрацьовується в комітеті. І ще один – законопроєкт про цивільний демократичний контроль. Він також у комітеті, допрацьовується", – зазначила нардепка.
Вона підкреслила, що кожне скликання Верховної Ради зробило свій внесок у співпрацю України й НАТО.
"Можу запевнити наших партнерів, колег і суспільство, що ми поставили собі амбітну мету – до кінця 2021 року прийняти всі п'ять базових законів. Ми багато років прямуємо до НАТО, зроблено чимало – у цьому заслуга кожної влади, кожного парламенту. Але саме нам випала роль перейти від ідеалізму до ідеалізму без ілюзій – до практичного реалізму. І я вважаю, наша команда справляється з поставленими завданнями", – сказала Верещук.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
6 квітня 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі й що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити приблизно 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.
3 травня на спільному із Зеленським брифінгу президент Польщі Анджей Дуда заявив, що на саміті НАТО в червні обговорять дорожню карту для вступу України в Альянс.
+4 Київ
