Кількість фемінітивів в українському юридичному документообігу зростає – Opendatabot

Кількість фемінітивів в українському юридичному документообігу зростає – Opendatabot Деякі фемінітиви почали траплятися в судовому реєстрі тільки з 2019 року
Фото: depositphotos.com
Кількість фемінітивів у документах судового реєстру поступово збільшується, хоча "чоловічі" варіанти жіночих професій і юридичних статусів досі використовують частіше. Про це 30 липня повідомив сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній і судового реєстру Opendatabot у Telegram.

Сервіс перевірив за допомогою розробленого ним пошуковика "Бабуся", наскільки глибоко за останні роки проникли фемінітиви "в найбільш консервативну частину мови – документообіг". У пошук за судовим реєстром було задано два десятки слів як із юридичної сфери ("прокурорка"), так і загальновживані ("директорка").

Найпопулярнішими 2020 року виявилися слова "позивачка" – воно трапляється 171 124 рази, і "відповідачка" – 84 712 згадок.

За ними йдуть "секретарка" (4019), "працівниця" (716), "прокурорка" (661) і "адвокатка" (659).

Деякі з цих слів – "секретарка", "прокурорка" й "адвокатка" – почали траплятися в судовому реєстрі тільки з 2019-го, коли ввели нові правила українського правопису.

Автори дослідження зауважують, що, хоча фемінітивам в українській мові не обов'язково закінчуватися на "ка", саме це закінчення виявилося найзатребуванішим. Інші варіанти приживаються набагато гірше: наприклад, "адвокатеса" трапляється вчетверо рідше за "адвокатку", а "адвокатині" зовсім немає.

"Аналіз реєстру за останні п'ять років показує, що кількість фемінітивів у документах упевнено зростає. Разом із тим "чоловічі" варіанти фемінітивів, як і раніше, поза конкуренцією", – зазначає сервіс.

"Позивач" торік фігурував у документах у 18 разів частіше, ніж "позивачка", а "відповідач" – у 34 рази частіше за "відповідачку". На 383 000 "підприємців" було лише 54 "підприємниці" та 41 "підприємиця".

Контекст

22 травня 2019 року Кабмін України затвердив постанову про ухвалення нової редакції українського правопису. Нову редакцію почали застосовувати з 3 червня. 4 червня Міносвіти опублікувало остаточну нову редакцію правопису. 15 серпня в Міносвіти повідомили, що в найближчі п'ять років не перевірятимуть знання нового українського правопису під час зовнішнього незалежного тестування.

Рішення Кабміну намагалися оскаржити в суді. 28 січня 2021 року ОАСК скасував постанову Кабміну, якою затверджено нову редакцію українського правопису. Однак у травні 2021 року апеляційний суд повернув новий український правопис.

Серед іншого в новому правописі закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. У такий спосіб у мову було введено слова "майстриня", "філологиня" тощо.

"Якщо раніше не було потреби у фемінітивах, то зараз на них існує високий соціальний запит. Тож у правописі з'явився відповідний параграф. Можливо, він зараз не дуже чітко прописаний для того, щоб звичайний користувач міг усе утворювати без помилок, але такий параграф є, і в такий спосіб правопис відповідає на мовні запити суспільства", – вважає мовознавиця і перекладачка Аліна Акуленко.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати