Тепер вулиця Плеханівська носить ім'я лідера добровольчого підрозділу "Фрайкор" Георгія Тарасенка, вулиця Державінська – командира батальйону "Вовки Да Вінчі" Дмитра Коцюбайла, вулиця Броненосця "Потьомкін" – комбата й нацгвардійця Олега Громадського.
Сквер на вулиці Конторській, навпроти будинку №5, який досі був безіменним, назвали на честь бойової медикині Владислави Черних.
Тарасенко, Коцюбайло, Громадський та Черних загинули у 2022–2023 роках, захищаючи Україну від російських окупантів.
Парк Горького перейменували на Центральний парк культури й відпочинку.
Терехов підкреслив, що харків'янам, які живуть на вулицях з новими назвами, змінювати реєстрацію й документи про право власності на нерухомість не потрібно. Він зазначив, що триває подальша робота в цьому напрямі.
Контекст
У 2015 році Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію. Ними заборонили радянську символіку і засудили комуністичний режим. Відповідно до законів, мають перейменувати всі вулиці і населені пункти, назви яких пов'язані з комуністичним режимом, а також демонтувати пам'ятки тоталітарної епохи.
2022 року, після відкритого вторгнення Росії, в Україні почали масово відмовлятися від назв, пов'язаних із країною-агресором, зокрема стали перейменовувати вулиці, а також демонтувати пам'ятники.
Більшість українців позитивно ставляться до перейменування топонімів, назви яких пов'язані з СРСР, Росією або Російською імперією та їхніми діячами. Про це свідчать результати опитування фонду "Демократичні ініціативи" і Центру Разумкова, опубліковані 20 січня 2023 року.
Український інститут національної пам'яті повідомив, що "процес очищення топонімічного простору від російських маркерів" почався у Харкові в лютому. Тоді місцеві депутати перейменували 18 топонімів, пов'язаних із Росією.