"Я записався в тероборону. Я чекав, що буде штурм Києва безпосередньо першого дня, відповідно, я був на позиціях", – сказав Пономарьов.
Але пізніше разом із соратниками він запустив проєкт "Утро февраля" – це сторінка у Facebook та YouTube-канал, – за допомогою якого інформує росіян про те, що відбувається в Україні.
"Чому "Утро февраля"? Лютий – тому що почалася війна, ну ще й тому, що лютим закінчилася Перша світова і повалили самодержавство. Ми дуже сподіваємося, що цим закінчиться і ця війна також", – пояснив Пономарьов.
Він переконаний, що боротьба на інформаційному фронті – це також складник війни, і президент РФ Володимир Путін часто використовує цей інструмент.
"Мені здається, що [зараз] це буде корисніше... Але якщо ворог перейде далі в наступ, отже, повернемося до такого методу спротиву", – сказав політик.
Пономарьова двічі – у 2007-му і 2011 році – обирали депутатом Держдуми РФ за списками партії "Справедливая Россия". Він був єдиним депутатом Держдуми, який голосував проти анексії Криму Росією у 2014 році. Улітку 2014 року політик покинув РФ: спочатку переїхав у США, потім – в Україну.
У 2015 році проти нього порушили кримінальну справу про допомогу у розтраті коштів інноваційного центру "Сколково" (політик брав участь у його створенні) та заочно заарештували. У 2016 році Держдума позбавила Пономарьова депутатського мандата. Офіційно – за "систематичні прогули засідань, невиконання робочих обов'язків та втрату зв'язку з виборцями".
У 2019 році набув українського громадянства, зараз живе у Києві.
Відео: Алеся Бацман / YouTube
Контекст
Уранці 24 лютого Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні зокрема реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Жертвами російської агресії станом на 28 лютого стало 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 4 березня загинуло 28 дітей.
Втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Станом на 3 березня позови проти Росії подало вже 40 країн.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням в Україну світова спільнота наклала на РФ різні санкції й надалі їх розширює. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, низки наближених до Путіна чиновників та їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна, а частину російських банків від'єднали від міжнародної міжбанківської системи SWIFT. Окрім того, США і ЄС ввели санкції проти Центробанку Росії, заморозивши його закордонні активи, а багато міжнародних компаній заявили про те, що йдуть з російського ринку.
Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара.
-2 Київ
