Приблизно 20 країн можуть приєднатися до коаліції на підтримку України

Війна в Україні

Орієнтовно два десятки країн можуть приєднатися до коаліції на підтримку України, скерувавши на українські території миротворчі війська після завершення війни з країною-агресором Росією, або надавати іншу допомогу. Про це заявив прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер, інформує ВВС 6 березня.

Він зазначив, що в межах проєкту, який очолюють Великобританія і Франція, не кожна з країн коаліції буде готова спрямувати миротворчі війська. Конкретних країн Стармер не назвав.

Прем'єр сказав, що буде вкрай важливо, щоб у разі, "якщо угода буде, ми захистили її". Він наголосив, що це означає переконатися, що Україна буде в найсильнішій позиції.

Стармер вважає, що оборонний план мають розробити спільно зі CША, бо "саме та здатність працювати зі Сполученими Штатами й нашими європейськими партнерами підтримує мир протягом 80 років".

Політик зазначив, що проєкт зараз на ранній стадії.

Контекст

Про ймовірне скерування західних військ в Україну заявляв президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня такої ймовірності не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляло, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що не проти скерування військового контингенту НАТО як миротворців в Україну. За його словами, нелегітимний президент РФ Володимир Путін "прийме це". Однак до цього глава російського МЗС Сергій Лавров говорив, що для РФ це нібито буде "неприйнятним".
27 лютого прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартін заявив про готовність країни скерувати миротворців в Україну. Ірландський уряд планує скасувати дуже жорсткі обмеження на участь своїх військових у місіях за кордоном.
2 березня Макрон розповів, що пропонує спільно зі Стармером перемир'я "в повітрі, на морі й в енергетичній інфраструктурі" без введення іноземного контингенту миротворців. Але в Лондоні відповіли, що поки такої угоди немає й Великобританія не погодилася на пропозицію французького лідера.