"Румунія має понад 600 км спільного кордону з Україною, і ми маємо бути готовими до будь-якого можливого сценарію. Нинішня безпекова криза, створена Росією, стосується не лише України, не лише регіональної безпеки в Чорному морі й навіть не лише європейської безпеки, а й безпеки всього євроатлантичного регіону", – сказав він.
За словами глави держави, НАТО та Європейському союзу важливо продемонструвати єдність та солідарність.
Румунія підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, сказав він.
Йоганніс заявив, що дипломатичний діалог "має відіграти головну роль у пом'якшенні нинішньої ситуації, і важливо, щоб він тривав". Але, за словами президента, потрібно бути готовими до сценарію, за якого російська сторона відмовиться від продовження діалогу.
"Я постійно говорив і повторюю, що ми готові прийняти збільшену присутність союзників на нашій території. Фактично після заяв США та Франції ми перебуваємо в контакті з двома союзниками, щоб конкретно встановити умови для досягнення військової присутності двох партнерів на нашій території", – заявив він.
Водночас Йоганніс наголосив, що НАТО є суто оборонним союзом.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов заявив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд сказала в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, що США мають 18 різних сценаріїв на випадок вторгнення Росії в Україну. У Кремлі відповіли, що "також різні сценарії розглядають".
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
Глава Міноборони України Олексій Резніков заявив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що б свідчило про підготовку її вторгнення в Україну. На думку Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.
Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання РНБО заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.
24 січня лідери Європи та НАТО обговорили російську агресію проти України. Учасники розмови підтвердили прагнення врегулювати ситуацію завдяки дипломатії та обговорили нещодавні контакти з Росією в різних форматах. Столтенберг заявив, що Альянс не розміщуватиме своїх військ в Україні.
26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман сказала, що США бачать усі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін має намір застосувати військову силу проти України до середини лютого. Вона зазначила, що не знає, чи той ухвалив остаточне рішення.
-2 Київ
