Зокрема, у рішенні Кабміну йдеться про бронювання водіїв, які здійснюють:
- міжнародні вантажні перевезення;
- перевезення для потреб Збройних сил України;
- перевезення медичних вантажів;
- перевезення вантажів із гуманітарною допомогою.
Для надання відповідного рішення перевізник має звернутися з даними про водіїв:
- або до Міністерства інфраструктури України,
- або до обласної, Київської міської військової адміністрації.
Інформацію про ухвалене рішення про бронювання поданих осіб Мінінфраструктури або обласні та Київська міська військова адміністрація скеровують до адміністрації Державної прикордонної служби для обліку громадян під час виїзду та в'їзду в Україну.
Автоперевізники, які мають ліцензію на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень, можуть подати повідомлення як письмово, так і в електронному з використанням електронного кабінету перевізника системи "Шлях" (електронний сервіс "Заявка на перетин 18–60").
Міністерство інфраструктури зобов'язується оформляти всі необхідні документи протягом двох годин із моменту надходження повідомлення від перевізника.
"Звертаємо увагу, що відповідальність за повернення водія на територію України після виконання перевезення лежить на перевізнику", – зазначили в МІУ.
З усіх питань організації перевезень гуманітарних вантажів через державний кордон та всередині країни можна звертатися на багатоканальну телефонну лінію щодня з 8.00 до 17.00:
+38 044 334 43 04.
Звернення до Мінінфраструктури щодо бронювання військовозобов'язаних водіїв треба надсилати листом на електронну адресу: [email protected].
Лист має бути у форматі pdf та word із зазначенням такої інформації:
- П.І.Б., року народження, посади, військового звання, військово-облікової спеціальності та її номера;
- найменування та адреси підприємства, установи, організації; назви територіального центру та соціальної підтримки (за місцем розташування підприємства, установи, організації);
- назви територіального центру та соціальної підтримки (за місцем перебування військовозобов'язаного на військовому обліку).
Контекст
24 лютого президент Володимир Зеленський оголосив загальну мобілізацію. Вона передбачає призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, Держприкордонслужби й інших державних органів. Чоловікам – громадянам України віком від 18 до 60 років у зв'язку з воєнним станом тимчасово обмежено виїзд із країни.
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 48 літаків, 80 вертольотів, три судна, сім безпілотників та іншу техніку.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду задля виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня в суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.