+15 Київ
Соляник збирав колекцію з понад 500 платівок із 1982 року. Під час окупації в будинку Василя жили росіяни, вони ж і знищили колекцію. Деякі платівки окупанти вкрали, інші сильно пошкодили.
"Я хотів би побачити вираз облич тих бурятів, коли вони побачили пів тисячі платівок. Хтось же покидав частину на город, а потім – хтось розумний був і частина перебрана: з пачки Beatles викинули дві штуки, які були пошарпані. Пошарпані лежали в гаражі, а цілі забрали. Те, що було іноземне і дорожче, – забрали, а "російське мило" – Алла Борисівна [Пугачова], "Кіно" у мене було все – все викинули. Ну зараз із російською мовою покінчено", – говорить чоловік.
Після публікації репортажу чоловіку почали надсилати програвачі й колонки з різних міст України, зі США, Великобританії, Польщі.
"Ви не уявляєте, яка зірвалася бомба. Шлють мені з усіх сторін, дзвонять усі, я вже заплутався в іменах, посилки несуть цілими пачками. Платівки – бомба просто. Мені дзвонять з Англії, надсилають з Америки диски по $400. Колонки одні, вже дві вертушки дали, програвач, гроші пропонують... Зараз я вже все записую: всі прізвища, всі посилки, які прийшли. Ви навіть не уявляєте, що це таке, ви навіть не уявляєте, скільки все це коштує", – говорить Соляник.
За майже пів місяця чоловіку встигли надіслати майже сотню платівок.
Син Василя зараз перебуває на фронті, тому чоловік цілими днями самотужки працює в Кам'янці – відновлює будинок. Наразі не може послухати музику, яку надсилають: світла в його помешканні немає.
Багато хто з відправників запрошував чоловіка погостювати у себе, каже житель Кам'янки.
"Я ще не можу віддячити тим, що прислали, а вже шлють нові. Просто повинен прожити ще років 60 і все переслухати. Меломани – це ж трошки хворі. По-перше, дуже акуратні, не можна неакуратним людям займатися вінілом. Не можна їсти оселедця і змінити платівку. Точніше, можна, але один раз. Буду слухати рок. Жодної російськомовної платівки не прислали. Усі платівки у чудовому стані. Це просто казка", – розповідає Соляник.
