У листі від 24 вересня Байден привітав Пашиняна й народ Вірменії з Днем незалежності (святкують 21 вересня).
"Цього року, святкуючи цю горду подію, ми також оплакуємо загибель етнічних вірмен у Нагірному Карабасі. Я попросив Саманту Пауер, головну членкиню мого кабінету, особисто передати вам рішучу підтримку США та моєї адміністрації прагненню Вірменії до досягнення гідного й міцного регіонального миру, який захищатиме ваш суверенітет, незалежність, територіальну цілісність і демократію", – ідеться в листі.
Байден зазначив, що Вірменія "продемонструвала свою прихильність цьому, узявши участь у мирних переговорах з Азербайджаном, а також здійснивши важливі економічні реформи, покращивши підзвітність уряду і зміцнивши демократичні інститути".
"Я запевняю вас, що Сполучені Штати й далі підтримуватимуть Вірменію у зміцненні демократії всередині країни й у прагненні до стабільності у своєму оточенні. Сполучені Штати сповнені рішучості працювати з вашим урядом і вирішити гуманітарні потреби, які виникли внаслідок нещодавнього насильства. [...] Ми також і далі зміцнюватимемо нашу співпрацю у сфері енергетичної диверсифікації, стійкості та безпеки, про що свідчать наші нещодавні військові навчання", – наголосив президент США.
Пауер у розмові з Пашиняном повідомила, що Байден скерував у Вірменію американську делегацію, щоб "підкреслити глибоку прихильність США до суверенітету, територіальної цілісності й демократії Вірменії", її цитує сайт прем'єра Вірменії.
"США й далі працюватимуть як із вами, так і з урядом Азербайджану для досягнення міцного миру між країнами", – поінформувала адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку USAID.
Зазначають, що Пауер і Пашинян обговорили гуманітарну ситуацію у Нагірному Карабасі.
Контекст
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі вибухнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення у Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський. Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах із Вірменією і зовнішнім світом".
Міноборони Азербайджану 19 вересня 2023 року оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабасі з метою "відновлення конституційного ладу". МЗС Азербайджану заявило, що єдиним способом для досягнення миру і стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".
"Влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки 20 вересня оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, з Карабаху виведуть підрозділи армії Вірменії, які залишалися. Окрім того, досягнуто угоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" і виведення важкої техніки й озброєнь з території Нагірного Карабаху. Азербайджан пообіцяв амністію для бійців Нагірного Карабаху, які складуть зброю.
5 жовтня в Іспанії заплановано зустріч Пашиняна і Алієва. Прем'єр Вірменії повідомив, що угоди про мир з Азербайджаном на цій зустрічі не підпишуть.
+2 Київ
