Глава "Радыё Свабода" Лукашук: Журналістів затримують, б'ють. Для Білорусі це стало звичною справою, а не чимось надзвичайним G

Глава "Радыё Свабода" Лукашук: Журналістів затримують, б'ють. Для Білорусі це стало звичною справою, а не чимось надзвичайним Лукашук: Соціальні мережі перетворюються на мінне поле
Фото: euroradio.fm
Зміни в законодавство Республіки Білорусь про ЗМІ та масові заходи, які 24 травня підписав Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, лише описали те, що відбувається у країні на практиці. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив керівник білоруської служби "Радыё Свабода" Олександр Лукашук.

"Зміни до законодавства про ЗМІ і масові заходи, які підписав Олександр Лукашенко, обговорювали в так званому парламенті і широко коментували минулого місяця. Усі зміни в закони про ЗМІ, масові заходи і безліч інших статей Кримінального кодексу тепер описують те, що відбувається, і стали дійсно відповідати реальності", – підкреслив співрозмовник.

Він зазначив, що журналістів незалежних медіа Білорусі постійно переслідують.

"Наших журналістів позбавлено акредитації, нашого колегу заарештовано, і майже рік він перебуває в очікуванні суду за ґратами, 10 наших колег затримували, били, завдавали їм травм. Для журналістів "Радые Свабода", як і для журналістів інших незалежних ЗМІ Білорусі, це стало звичною справою, а не чимось надзвичайним. Журналісти продовжують працювати, але, імовірно, уже так, як колись працювали слухачі нашої радіостанції за радянських часів, – пишуть листи, щось передають, надсилають якісь повідомлення", – сказав Лукашук.

За його словами, журналістам стає все складніше виконувати свої професійні обов'язки.

"Треба визнати, що заборонні заходи виявилися досить ефективними. Я б не став говорити, що журналісти такі герої, які все завжди зможуть передати. Це не так. Якщо ви не можете перебувати там, де відбуваються події, звернутися по коментар, якщо люди бояться з вами розмовляти, звичайно, вам важко буде уявити об'єктивну картину того, що відбувається. Це серйозний удар по можливості журналістики бути професійною. На жаль, люди не витримують і йдуть. Не можу сказати про масовість цього явища, але є випадки, коли люди вирішили припинити займатися журналістикою. Таке починає відбуватися", – заявив Лукашук.

Він зауважив, що вже і соціальні мережі стають небезпечними для білорусів.

"Білоруські журналісти поставлені в таке становище, коли дійсність має мало спільного з поняттям свободи преси і можливістю виконувати професійні обов'язки. У білоруській службі "Радые Свабода" заблоковано вебсайт із серпня 2020 року. Він існує у вигляді дзеркала, доступ до якого час від часу припиняють. У такому становищі перебуває безліч білоруських ЗМІ. Але залишилася одна сфера, на яку дії диктатури поки поширилися не повною мірою, – це соціальні мережі. У Білорусі розвинено активність у соцмережах. У нас сотні тисяч підписників. Поки ці платформи працюють і для збору, і для поширення інформації. Маю сказати, що соціальні мережі тепер перетворюються на мінне поле, і там міни уповільненої дії", – повідомив Лукашук.

За його даними, білоруські спецслужби стали ретельніше вивчати поведінку громадян у соціальних мережах і переслідувати їх за невгодні коментарі.

"Предметом особливої уваги спецслужб Білорусі стали вже не стільки новини, відео або аналітика, які публікують, скільки поведінка аудиторії – лайки, коментарі, розміщення додаткової інформації. Величезний апарат, за допомогою, як я розумію, досить сучасних алгоритмів веде докладне вивчення, хто і що пише. Нещодавно ми робили детальний репортаж про вчительку з Мінська. До її будинку приїхало о 7.00 восьмеро осіб, серед них два полковники з Могильова. Понад пів року тому ця жінка пенсійного віку залишила коментар під повідомленням про те, як міліція била людей. Вона написала всього одне слово: "Тварина". Воно не належить до розряду заборонених або надто образливих. Учительку знайшли за дев'ять місяців. Міліціонери посадили в машину і відвезли за 200 км у Могильов. П'ять днів з неї знущалися – змушували догола роздягатися, її ображали. Коли по неї поїхав син, у нього конфіскували машину. За п'ять днів жінку повернули до Мінська і сказали, що тепер її судитимуть. І це за всього одне слово", – розповів журналіст.

Також, за його словами, у Білорусі змінили закони про масові заходи.

"Раніше був заявний спосіб для проведення акцій, тепер треба отримувати дозвіл. Заборонено вести живі репортажі з акцій. Заборонено надавати допомогу людям, якщо їх  судитимуть за участь у протестах. Закон забороняє їм допомагати, оплачувати за них штрафи або підтримати в інший спосіб. Нас часто дорікають, і правильно, напевно, що не треба все порівнювати з часами [лідера нацистської Німеччини Адольфа] Гітлера, тому що це не можна порівняти. Але коли я це описую і для себе хочу сформулювати, що ж відбувається в Білорусі, мені пригадуються події середини 1930-х років, час Кришталевої ночі. Тому що ухвалено ще один закон, який захищає всіх співробітників міліції, спецслужб, усіх державних службовців і членів їхніх сімей навіть від будь-якого косого погляду в їхній бік. Іншими словами, Білорусь розділилася на дві частини: в одній громадяни, а в іншій лише євреї", – підкреслив Лукашук.

Він підкреслив, що багато білорусів, рятуючись від переслідувань, приїжджають в Україну.

"Політична еміграція з Білорусі почалася досить давно і триває. Тисячі людей покидають країну, і я не бачу причин, щоб цей потік міг зупинитися. Багато білорусів перебувають на території України завдяки ліберальному візовому режиму. Можна в'їхати без візи і залишатися шість місяців, що велика рідкість, особливо в умовах пандемії коронавірусу. Україна стала привабливим місцем, стала територією безпеки для багатьох білорусів", – повідомив Лукашук.

Контекст

24 травня Лукашенко підписав правки в закони про масові заходи та про ЗМІ. Зокрема, заборонено висвітлення в реальному часі масових заходів, для проведення акцій організатори мають отримувати дозвіл у влади. Також закріплено відповідальність політичних партій та громадських об'єднань за публічні заклики своїх керівників і членів керівних органів до організації та проведення масового заходу до отримання дозволу на його проведення. Виданням заборонили публікувати опитування громадської думки, проведені без акредитації. ЗМІ зможуть закривати не лише за рішенням суду.

У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність упала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває у владі з 1994 року. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

23 травня у Білорусі екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування здійснив літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса. В аеропорту Мінська провели перевірку, вибухових пристроїв не виявили. Слідком Білорусі повідомив про порушення кримінальної справи у зв'язку з помилковим мінуванням.

Під час контролю пасажирів затримали білоруського опозиційного журналіста, одного із засновників Telegram-каналу NЕХТА Романа Протасевича. Як розповіли пасажири, він запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. А коли його почали обшукувати і пасажири запитали у нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". ЗМІ пишуть про три кримінальні статті, максимальне покарання за якими – 15 років позбавлення волі.

Telegram-канал "Пул Первого" повідомляв, що за дорученням Лукашенка в небо підіймали винищувач і що він мав супроводжувати пасажирський літак "до кордону з Литвою". "Розвертати і приймати" борт, який уже був біля кордону, дав команду Лукашенко нібито на прохання екіпажу, уточнює "Пул Первого".

Літак стояв в аеропорту Мінська понад шість годин.

Вимушене приземлення літака в Мінську в Ryanair назвали "захопленням і піратством, які спонсорує держава". У компанії вважають, що в аеропорту з рейсу зійшло також кілька агентів КДБ Білорусі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати