"Маємо показати, що не кидаємо напризволяще". Польща запропонувала НАТО запросити Україну на зустріч перед самітом Альянсу

7 лютого 2022, 18:37

Этот материал также можно прочитать на русском

"Маємо показати, що не кидаємо напризволяще". Польща запропонувала НАТО запросити Україну на зустріч перед самітом Альянсу

Україна і Грузія завжди були надійними партнерами НАТО, зазначив Дуда
Фото: EPA

Президент Польщі Анджей Дуда запропонував запросити Україну на зустріч перед самітом НАТО в Мадриді, який відбудеться наприкінці червня. Про це Дуда сказав 7 лютого на спільному брифінгу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Захід транслювали на YouTube-каналі in time Ukraine.

"Щодо майбутнього саміту НАТО. Я запропонував генеральному секретареві провести зустрічі у форматі Україна – НАТО та Грузія – НАТО... Я вважаю, що ми маємо запросити Грузію на зустріч глав держав НАТО і на таку саму зустріч запросити Україну для демонстрації нашої солідарності із цими країнами. Ми маємо показати, що не кидаємо їх напризволяще. Вони завжди були надійними партнерами НАТО, і ми маємо продемонструвати, що НАТО їх також не забуває", – сказав Дуда.

Саміт лідерів НАТО відбудеться в Мадриді 29–30 червня.

Для України важлива участь у червневому саміті НАТО, говорив 21 грудня 2021 року президент Володимир Зеленський.

"Для нас найголовніше, щоб ми там були у тому чи іншому вигляді, а також щоб у 2022 році ми мали конкретний проєкт, конкретну перспективу, конкретика саме з датою, коли або протягом якого терміну, знову ж таки, конкретно нас бачать рівноправним членом Альянсу", – наголошував глава держави.

Можливу участь делегації України в саміті НАТО Зеленський обговорював під час телефонної розмови 19 січня зі Столтенбергом.

"Обговорили підготовку до червневого саміту НАТО й можливу участь у ньому України. Політика відкритих дверей залишається незмінною", – написав глава держави у Twitter.

У декларації Бухарестського саміту НАТО, який відбувся 2008 року, ідеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Північноатлантичного альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначають у документі.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.

Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.

26 січня США та НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.

2 лютого текст відповіді США та НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей в НАТО.