"Маємо показати, що не кидаємо напризволяще". Польща запропонувала НАТО запросити Україну на зустріч перед самітом Альянсу
Президент Польщі Анджей Дуда запропонував запросити Україну на зустріч перед самітом НАТО в Мадриді, який відбудеться наприкінці червня. Про це Дуда сказав 7 лютого на спільному брифінгу з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Захід транслювали на YouTube-каналі in time Ukraine.
"Щодо майбутнього саміту НАТО. Я запропонував генеральному секретареві провести зустрічі у форматі Україна – НАТО та Грузія – НАТО... Я вважаю, що ми маємо запросити Грузію на зустріч глав держав НАТО і на таку саму зустріч запросити Україну для демонстрації нашої солідарності із цими країнами. Ми маємо показати, що не кидаємо їх напризволяще. Вони завжди були надійними партнерами НАТО, і ми маємо продемонструвати, що НАТО їх також не забуває", – сказав Дуда.
Саміт лідерів НАТО відбудеться в Мадриді 29–30 червня.
Для України важлива участь у червневому саміті НАТО, говорив 21 грудня 2021 року президент Володимир Зеленський.
"Для нас найголовніше, щоб ми там були у тому чи іншому вигляді, а також щоб у 2022 році ми мали конкретний проєкт, конкретну перспективу, конкретика саме з датою, коли або протягом якого терміну, знову ж таки, конкретно нас бачать рівноправним членом Альянсу", – наголошував глава держави.
Можливу участь делегації України в саміті НАТО Зеленський обговорював під час телефонної розмови 19 січня зі Столтенбергом.
"Обговорили підготовку до червневого саміту НАТО й можливу участь у ньому України. Політика відкритих дверей залишається незмінною", – написав глава держави у Twitter.
У декларації Бухарестського саміту НАТО, який відбувся 2008 року, ідеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Північноатлантичного альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначають у документі.
Контекст
- Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".
- 7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
- У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
- 17 грудня на тлі нарощування російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- 10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.
- Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
- У Білому домі повідомили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
- 26 січня США та НАТО передали письмову відповідь РФ на її вимоги щодо "гарантій безпеки". За словами глави МЗС Росії Сергія Лаврова, у відповіді США немає "позитивної" для РФ реакції щодо подальшого розширення НАТО на схід.
- 2 лютого текст відповіді США та НАТО опублікувало іспанське видання El País. Штати та Альянс повторили РФ свою позицію про відданість політиці відкритих дверей в НАТО.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
