"На коліна не станемо". Лукашенко відмовився говорити із Заходом до зняття санкцій 

Контекст

• У Білорусі 9 серпня минулого року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
• Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
• Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
• 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
• Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
• У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
• У лютому цього року санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
• 16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.
• 21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 фізичних та вісьмох юридичних осіб. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські і високопоставлені військові. За даними "Радыё Свабода", під санкції також потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналісти Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Олексін та Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.
• 24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами із вмістом калію і тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборону на послуги страхування для білоруського уряду і державних органів країни та інше.
• Вашингтон та Оттава 9 серпня оголосили про введення додаткових санкцій проти Білорусі. У список увійшли 23 людей і 21 компанія.