"Нам треба перестати проводити собі "червоні лінії". Президент Литви підтримав скерування навчальних місій західних країн в Україну

Світ

Президент Литви Гітанас Науседа вважає, що західним країнам треба обговорити ідею скерування військ в Україну для навчання українських військових, і закликає Захід припинити "проводити для себе "червоні лінії". Про це він сказав журналістам у Парижі 13 березня, повідомило LRT.

Він підтримав президента Франції Еммануеля Макрона, який висунув цю ідею. Як пише LRT, президент Латвії говорив про скерування військ "для навчання місцевих сил".

"Я привітав ідею скерування місій на територію України як ідею і досі вважаю, що нам треба обговорити цю ідею. Звісно, найкраще було б, якби ми всі одностайно погодилися з необхідністю цього і дуже добре оцінили розвідувальну й іншу інформацію, яку ми маємо у своєму розпорядженні", – сказав Науседа.

Він також наголосив, що страх перед можливою реакцією Кремля не може бути визначальним чинником для ухвалення рішення в Європі.

"Якщо ми почнемо говорити, що "ні, [президенту РФ] Володимирові Путіну не сподобається те чи це", ми ніколи не ухвалимо рішення. І саме тому я вчора сказав і президенту [Макрону], і засобам масової інформації, що ми маємо перестати проводити для себе "червоні лінії", – наголосив президент Литви.

"Проводячи "червоні лінії", ми лише допомагаємо Путіну, який починає думати, що ми передбачувані і що він може нас контролювати й маніпулювати нами", – додав він.

Окрім того, виступаючи на відкритті Паризького форуму з оборони та стратегії, Науседа нагадав, що було б "фундаментальною помилкою" вважати, що путінську Росію можна утихомирити поступкою територіями. Він наголосив, що Європа не уникне розширення війни, "пасивно спостерігаючи за кровопролиттям біля свого порога", оскільки ні Україна, ні країни Балтії, ні Польща не задовольнять територіальних амбіцій Росії.

"Так само, як Чехословаччина не задовольнила Гітлера, Україна не задовольнила Путіна. Не будуть цього робити і країни Балтії й Польща. Жодна з європейських держав зараз не в безпеці!" – упевнений президент Литви.

Він застеріг від віри в те, що західні демократії можуть бути в безпеці "під парасолькою ядерної зброї", залишаючись "оточеними океаном тиранії".

"Росія не зупиниться. Це можна тільки зупинити. І нам було б краще зупинити Росію в Україні, і зробити це раніше, ніж пізніше. Бо що довше це триватиме, то дорожче це обійдеться всім нам", – сказав Науседа.

Контекст

26 лютого на конференції у Парижі за участю 20 європейських лідерів президент Франції Еммануель Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну. "Ми зробимо все необхідне, щоб Росія не змогла виграти цю війну", – сказав він. Президент також повідомив, що Франція ініціює створення коаліції далекобійної зброї для України.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню, коментуючи слова Макрона 27 лютого, зазначив, що не йдеться про "ведення війни проти Росії". "Нічого не відкидати – це не ескалація", – наголосив він.
Водночас, за словами канцлера ФРН Олафа Шольца, "зрозуміло, що жодних наземних військ із боку європейських країн чи НАТО [в Україні] не буде".
Президент країни-агресора РФ Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів 29 лютого пригрозив "трагічними наслідками" західним державам, які вирішать скерувати в Україну свої війська. "Вони мають розуміти, що у нас теж є зброя, яка може уражати цілі на їхній території", – сказав президент країни-окупанта.
Того самого дня Макрон заявив, що всі його слова на конференції щодо повномасштабної російської агресії проти України були "продуманими та зваженими".
7 березня Макрон на зустрічі з опозицією, як писала La Depeche, сказав, що у французької підтримки України немає обмежень і "червоних ліній".
8 березня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що війська країн – членів НАТО вже перебувають в Україні.