Німеччина не перекриватиме "Північного потоку – 2", навіть якщо Росія використовуватиме його як геополітичну зброю

Світ

Хай що б казали у США, Німеччина не перекриватиме газогону "Північний потік – 2", навіть якщо російське керівництво спробує використати його як геополітичну зброю. Про це розповіли агентству Bloomberg 2 серпня офіційні особи Берліна.

Уряд Німеччини зосередиться на ширших санкціях на рівні Європейського союзу замість того, щоб націлюватися на прямий газовий зв'язок із Росією, пояснили німецькі посадовці.

Один із представників уряду підтвердив, що Німеччина зобов'язана діяти в разі "неправильного використання трубопроводу", але не уточнив, як саме.

Підхід Берліна до "Північного потоку – 2" може зберегтися й після того, як піде з посади канцлера Німеччини Ангела Меркель. Російський трубопровід підтримує весь політичний сегмент, окрім партії "Союз 90 / Зелені", написало агентство.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво поновили.
Оператор газогону Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудовано на 99%. У зв'язку із цим проєктом транзит газу територією України може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично завершено".
18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкцій щодо оператора будівництва газогону – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати занесли до санкційного списку 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США й далі вводитимуть санкції проти російських компаній, що беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону мали продовжити на 10 років (термін дії чинного контракту на транзит спливає 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який витратять на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше як $175 млн.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба після цього заявив, що Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією і Німеччиною щодо "Північного потоку – 2".
Угоду США і Німеччини розкритикували в Польщі, Литві та Естонії.
28 липня стало відомо, що група сенаторів-республіканців вимагає від адміністрації Байдена введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2" і погрожує заблокувати затвердження кандидатів на керівні посади в міністерстві фінансів.