Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що будівництво газогону "Північний потік – 2" збільшує залежність Європейського союзу від Росії, підриває економіку і безпеку Європи. Про це він написав 11 лютого к Twitter.
"Хоч я і згоден із президентом Німеччини [Франком-Вальтером Штайнмаєром], що післявоєнних боргів не виплачено, "Північний потік – 2" – це не компенсація. Це крок за спиною Європи, антиєвропейський проєкт, який невдовзі може послужити агресивній політиці Росії... це час припинити", – зазначив Моравецький.
While I agree with * President that post-war debts were not paid, # NordStream2 is not a compensation. It's a move behind Europe's back, anti-EU project that may soon serve Russia's aggressive policies. It increases * dependency, undermines economy & safety. It's time to stop it.
- Mateusz Morawiecki (@MorawieckiM) February 11, 2021
Висловлюючись на користь завершення будівництва газогону, Штайнмаєр заявив, що "протягом останніх років відносини у сфері енергетики стали мало не останнім мостом між Росією і Європою". Він акцентував "дуже багату на події" історію відносин ФРН та РФ і нагадав про Другу світову війну, жертвами якої стало "понад 20 млн осіб у колишньому Радянському Союзі".
"Це не виправдовує хибної російської політики сьогодні, але ми не маємо права залишати поза увагою цей ширший контекст", – зазначив Штайнмаєр.
Проєкт "Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Будівництво газогону розпочали 2018 року. У грудні 2019 року будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. На той момент було добудовано 93% газогону, повідомляв офіційний оператор газогону, компанія Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво поновили. До завершення будівництва двох ниток газогону загалом залишилося 160 км "із невеликим", говорив президент РФ Володимир Путін 17 грудня.
11 грудня Сенат США слідом за Палатою представників підтримав проєкт оборонного бюджету країни на 2021 рік, який передбачає посилення санкцій проти "Північного потоку – 2", проте на той момент американський президент Дональд Трамп ветував його. 1 січня 2021 року в Конгресі США "легко відхилили вето" Трампа. За проголосував 81 сенатор, проти – 13.
19 січня міністерство фінансів США ввело нові санкції проти компаній, залучених до будівництва газогону "Північний потік – 2". Зокрема, санкції стосувалися російського судна "Фортуна" і його власника – компанії KVT-RUS, а також компанії "Рустанкер", нафтового танкера "Максим Горький" і танкера Sierra для перевезення сирої нафти. МЗС України привітало це рішення, а російський "Газпром" уперше припустив можливість зупинення реалізації або цілковитого скасування проєкту "Північний потік – 2".
Проте 24 січня стало відомо, що російське судно-трубоукладальник "Фортуна" поновило будівництво "Північного потоку – 2" у водах Данії. 2020 року трубоукладальник уклав 2,6 км труб у водах Німеччини, недобудованими залишилося приблизно 120 км у водах Данії та приблизно 28 км – у Німеччині.
За словами прессекретарки Білого дому Джен Псакі, президент США Джо Байден вважає газогін "Північний потік – 2" "поганою угодою для Європи".
Газета Handelsblatt написала 1 лютого, що Байден може зняти санкції проти "Північного потоку – 2", якщо матиме гарантії, що Росія не використовуватиме газогону проти України та інших країн Східної Європи. У Держдепі спростували цю інформацію, заявивши, що заважатимуть будівництву "Північного потоку – 2" не тільки санкціями.