Президенти Азербайджану та Вірменії домовилися про делімітацію кордону

Світ

26 листопада у Сочі відбулася зустріч лідерів Азербайджану, Вірменії та Росії – Ільхама Алієва, Ніколи Пашиняна та Володимира Путіна, під час якої сторони домовилися про створення комісії з делімітації кордону між Азербайджаном та Вірменією з подальшою його демаркацією. Про це написало агентство ТАСС.

Росія планує надавати консультативну допомогу на запит сторін.

За підсумками зустрічі лідери трьох країн виступили зі спільною заявою, в якій ідеться про те, що сторони "вживатимуть кроків щодо підвищення рівня стабільності та безпеки на азербайджансько-вірменському кордоні".

Путін заявив, що зустріч з Алієвим та Пашиняном виявилася конструктивною, повідомив сайт Кремля.

"Ми домовилися щодо низки питань, які я вважаю ключовими. Перше з них – це створення механізмів (до кінця цього року ми домовилися це зробити) демаркації та делімітації кордону між двома державами. Сподіваюся, що це станеться якнайшвидше. Жодних перешкод для створення цих механізмів немає", – сказав президент РФ.

Під час зустрічі обговорювали розблокування транспортних коридорів між країнами, ідеться про залізничне та авіасполучення.

У листопаді у Нагірному Карабасі розпочався новий виток протистояння між Вірменією та Азербайджаном. Сторони звинуватили одна одну у провокаціях та повідомили про втрати.

Вірменія розпочала процедуру письмового оформлення заклику до Росії допомогти Єревану у "відновленні територіальної цілісності" країни.

Загострення сталося за рік після припинення одного з наймасштабніших конфліктів у Нагірному Карабасі за останні роки.

Контекст

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того ж дня у Вірменії було оголошено воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі буде розміщено 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський райони.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними МОЗ Вірменії, під час конфлікту загинуло не менше ніж 3330 вірменських громадян.
У травні 2021 року Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілах та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня сталася перестрілка на кордоні, унаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили збройні сили Азербайджану. Баку причиною того, що сталося, назвав "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.
Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.