0 Київ
Президент РФ Володимир Путін не приховує свого плану продовжувати тиск на Україну, поки підтримка Заходу не завершиться, ідеться у статті. Тепер він має все більше підстав вважати, що все відбувається так, як він сподівався, пише Politico.
Уряди Польщі, Естонії, Словаччини й інших країн Центральної і Східної Європи були одними з найвірніших союзників Києва з першого дня повномасштабного вторгнення Росії: вони надсилали зброю, приймали мільйони українських біженців, а також робили гучні заяви, наполягаючи на "жорсткій лінії" проти Москви, ідеться в матеріалі. Утім, лідери кількох країн зараз зіштовхнулися із внутрішніми викликами у вигляді переобрання на посади.
Як приклад видання наводить Польщу. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 20 вересня оголосив про припинення постачання нової зброї в Україну (президентові Польщі Анджею Дуді пізніше довелося пояснювати, що мав на увазі його соратник). Як пише Politico, заява Моравецького ознаменувала "приголомшливе загострення" суперечки між Києвом і його найближчим сусідом у ЄС щодо постачання зерна.
Глава Центру ліберальних стратегій у Софії (Болгарія) Іван Крастев прокоментував, що зараз для польських політиків голоси 100 тис. польських фермерів важливіші, ніж питання, які стосуються України.
"Україна має розуміти, що в останні місяці вона межує не з Польщею, а з польськими виборами", – сказав він.
Експерт додав, що зараз Моравецький заграє до прибічників ультраправих сил, які виступають проти допомоги Україні.
Інший співрозмовник видання, дипломат, сказав, що є підстави вважати, що така тенденція триватиме і після виборів, тож "не вдасться все списати на передвиборчий феєрверк". Джерело переконане, що зернова суперечка між Варшавою і Києвом демонструє глибші побоювання Варшави щодо вступу України в ЄС.
"Протягом 18 місяців Польща тиснула на будь-яку державу – члена [ЄС], яка висловлювала б найменші вагання щодо України. Тепер вони показують своє справжнє обличчя", – сказав він.
Проблема для Києва полягає в тому, що підтримка зменшується не лише з боку Польщі, зазначає Politico. Одними з найбільших прихильників допомоги Україні з початку вторгнення були країни Балтії. Але активність, зокрема, прем'єр-міністерки Естонії Каї Каллас зменшилася після того, як вона потрапила у скандал, який стосувався бізнесу її чоловіка. Естонський портал ERR 23 серпня опублікував розслідування, у якому йдеться про те, що чоловіку прем'єр-міністерки країни Арво Халліку належить міноритарна частка у транспортній компанії Stark Logistics, яка й далі займається перевезеннями до країни-агресора Росії. Каллас згодом заявила, що не знала про роботу чоловіка з бізнес-партнером із Росії і їй "нічого приховувати".
Експерти Politico вважають, що скептичнішою може стати і Словаччина, оскільки в країні теж скоро розпочнуться вибори. Співробітник Німецької ради з міжнародних відносин Мілан Ніч сказав, що лише 40% населення Словаччини підтримують постачання зброї Україні. Окрім того, до влади хоче повернутися колишній прем’єр-міністр Роберт Фіцо, який виступає проти санкцій щодо країни-агресора РФ і постачання зброї Києву.
Проте Україна ще має досить твердих прихильників, таких як Литва, Латвія, Румунія, Швеція, Фінляндія та інші, пише ЗМІ.
"Утім, важко, однак, уявити, що десь Путін не потирає рук, коли дивиться на все це", – резюмує Politico.
Американські ЗМІ повідомили, що обіцянка президента США Джо Байдена підтримувати Україну "стільки, скільки потрібно", – теж під серйозним ризиком бути підірваною. Пов'язано це також із виборчою кампанією й позицією деяких республіканців.
