Родичі загиблих унаслідок аварії літака МАУ в Ірані звернулися до Міжнародного кримінального суду

Родичі загиблих унаслідок аварії літака МАУ в Ірані звернулися до Міжнародного кримінального суду Літак МАУ збили в січні 2020 року
Фото: EPA
Родичі загиблих у січні 2020 року в Ірані в катастрофі літака Boeing 737 "Міжнародних авіаліній України" (МАУ) подали 14 вересня запит до Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо розслідування аварії як можливого воєнного злочину. Про це 15 вересня повідомив "Голос Америки".

Звернення до суду в Гаазі зробили від імені Асоціації сімей жертв рейсу PS752.

Родичі загиблих пояснили, що за два з половиною роки, які минули з моменту катастрофи, вони не змогли "добитися справедливості від уряду Ірану, який перешкоджає розслідуванню", і тому вирішили звернутися до МКС.

Адвокати позивачів пояснили, що коли збили літак, уже тривав міжнародний збройний конфлікт, який виник після вбивства американськими військовими іранського генерала Касема Сулеймані і ракетного удару Ірану, здійсненого після цього по базах США в Іраку.

"У зверненні до МКС сім'ї наполягають, що літак PS752 навмисно збили, незважаючи на те, що уряд Ірану знав про те, що це пасажирський лайнер. Але керівництво Ірану вирішило тримати небо відкритим і не попереджати авіакомпанію про небезпеку, щоб стримати атаки США. Тегеран використовував цивільних пасажирів та екіпаж як живий щит", – пояснив "Голос Америки".

Родичі загиблих вважають, що сталося навмисне вбивство цивільних осіб, і влада Ірану покриває злочинців.

У МКС Асоціація сімей жертв рейсу PS752 звернулася відповідно до статті Римського статуту, яка дозволяє подавати позови не тільки державним органам, але й недержавним організаціям і навіть окремим жертвам, зазначив "Голос Америки".

Журналісти пояснили, що хоча Іран і не є державою – учасницею Римського статуту МКС, юрисдикція суду на нього поширюється, оскільки збили український літак, а Україна визнає юрисдикцію суду в Гаазі за злочинами, скоєними на її території.

"Якщо судно, морське чи повітряне, несе прапор країни, яка визнає юрисдикцію МКС, то юрисдикція суду поширюється на злочини, вчинені із цим судном", – пояснила американська юристка Гіссу Нія.

Україна не ратифікувала Римського статуту, однак у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, скоєних з моменту початку агресії РФ.

Контекст

Літак Boeing 737-800 рейсу PS752, який прямував із Тегерана до Києва, розбився 8 січня 2020 року поблизу столиці Ірану. На борту було 167 пасажирів і дев'ять членів екіпажу. Ніхто не вижив. Серед загиблих – 11 громадян України. Більшість пасажирів були громадянами Ірану та Канади.

Влада Ірану, яка стверджувала спочатку, що літак розбився через технічну несправність, 11 січня під тиском лідерів західних країн визнала, що рейс PS752 збили іранською ракетою помилково.

23 серпня Організація цивільної авіації Ірану оприлюднила серію даних, отриманих з бортового диктофона та реєстратора польотних даних літака МАУ. Згідно із записами, екіпаж знав про позаштатну ситуацію та намагався контролювати літак до останнього.

Іран 20 лютого 2021 року оголосив про завершення розслідування катастрофи. Прокуратура Ірану обвинувачує в причетності до катастрофи 10 осіб, серед них є найвищі військові командири Корпусу вартових ісламської революції. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав звіт Ірану упередженим та пообіцяв й далі домагатися покарання Ірану за цей злочин. 

Суд канадської провінції Онтаріо 20 травня визнав навмисним терористичним актом аварію літака авіакомпанії МАУ. Представник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде заявив, що цей суд не має юрисдикції ухвалювати рішення щодо позову про відшкодування збитків внаслідок авіакатастрофи, оскільки вона сталася за межами Канади.

16 грудня міжнародна група з координації допомоги жертвам збитого літака МАУ висунула вимогу, щоб іранська сторона до 5 січня 2022 року підтвердила свою готовність брати участь у переговорах щодо компенсації. 6 січня міжнародна група заявила, що Іран відмовився від переговорів. "Міжнародна група зосередиться на подальших діях для вирішення цього питання відповідно до норм міжнародного права", – заявили глави МЗС України, Канади, Швеції та Великобританії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати