У Казахстані голова обласного департаменту поліції наклав на себе руки

Світ

Начальник департаменту поліції Жамбильської області Казахстану Жанат Сулейменов вкоротив собі віку, повідомило 10 січня агентство "Інтерфакс-Казахстан". Смерть поліцейського підтвердили в акіматі (регіональній адміністрації) міста Тараз.

"На жаль, так, це так. Причини того, що сталося, з'ясовують", – сказали в акіматі.

Казахстанський журналіст Михайло Козачков у своєму Telegram-каналі повідомив, що після протестів і сутичок мітингувальників із силовиками стосовно Сулейменова порушили кримінальну справу. За якою статтею, він не уточнив. "Йому загрожував трибунал", – написав журналіст.

У МВС країни підтвердили інформацію щодо смерті начальника поліції, але подробиць не розкрили. "У Таразі виявлено тіло начальника департаменту поліції Жамбильської області. Триває досудове розслідування. Обставини з'ясовують", – цитує видання Tengrinews повідомлення відомства.

Tengrinews повідомляє про смерть ще одного поліцейського в Казахстані – за інформацією видання, у заступника начальника управління поліції Турксибського району Алмати полковника Таната Назанова стався інфаркт на робочому місці.

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести у країні тривають.
5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн ОДКБ (до складу входять Вірменія, Білорусь, Росія, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан). Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Загалом від ОДКБ до Казахстану буде відправлено 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуація стабілізована", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. постраждалих – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформацію від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадянські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 10 січня у країні затримано майже 8 тис. людей, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".