"Війська введені для того, щоб придушити існуючі протестні настрої в країні. Звичайно, жодних терористів у нас немає. [Президент Казахстану Касим-Жомарт] Токаєв заявив, що Алмати атакувало 200 тис. озброєних терористів (Токаєв заявляв про 20 тис. "терористів", а пізніше видалив свої заяви у Twitter. – "ГОРДОН"), було шість хвиль терористичних атак. Це повна маячня", – сказала вона.
Джардемалі зазначила, що зачищення протестувальників в Алмати можуть проводити російські війська.
"Війська союзників – Таджикистану, Киргизстану, Вірменії – це просто фігові листочки на інтервенції, яку здійснює Путін. Тому треба говорити не про миротворчу операцію, а про інтервенцію саме військ Путіна. Протести справжні, вони йдуть із середини, від нації", – заявила опозиціонерка.
Вона висловила впевненість у тому, що в Казахстані розпочнуть репресії.
"Але коли пройде перший страх, залякати людей буде вже неможливо. Буде сильна реакція зсередини країни, від громадянського суспільства, і буде опір, який тільки наростатиме", – вважає Джардемалі.
Бота Джардемалі – сестра казахстанського бізнесмена Іскандера Єрімбетова, він перебуває під слідством у Казахстані у справі щодо відмивання грошей. Обвинувачення на адресу брата Джардемалі називала сфабрикованими, повідомляло у січні 2018 року "Радио Азаттык".
Переслідування бізнесмена пов'язують із спробою казахстанської влади повернути з-за кордону Джардемалі, яка працювала юристкою в колишнього банкіра Мухтара Аблязова, лідера руху "Демократичний вибір Казахстану". Джардемалі живе в Брюсселі, має статус політичної біженки.
Контекст
Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні продовжилися.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ. В організацію входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників. ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій. Кількість затриманих, за офіційними даними, перевищила 5 тис. людей.
Станом на 9 січня МВС Казахстану повідомило, що з-поміж правоохоронців загинуло 16 осіб, постраждало більш ніж 1300. Офіційних даних про жертв з-поміж протестувальників – було вбито 26 людей, постраждало понад 1 тис. осіб – не оновлювали від 6 січня.
+12 Київ
