За його словами, "щодо актів тероризму" відкрито 45 справ, "щодо масових заворушень" – 36, щодо фактів убивств – 15, інші – "у зв'язку з пограбуваннями, крадіжками, розкраданнями зброї та застосуванням насильства щодо представників влади".
У прокуратурі повідомили, що загалом затримано 970 підозрюваних.
"Найбільша кількість заарештованих – 464 – припадає на справи щодо тероризму та масових заворушень. 226 людей затримано за фактами крадіжок, 60 – за незаконне носіння та зберігання зброї, 39 – за розкрадання зброї, 25 – за фактами хуліганств, 21 – за пограбування. Водночас в одній кримінальній справі можуть затримувати кількох співучасників", – пояснив Кілимжанов.
Відомо також, що "через брак підстав для затримання" з ізоляторів звільнили 96 осіб. Це результат перевірок місць попереднього тримання.
10 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявляв про напад на країну "міжнародних терористів" і про те, що бойовики забирали тіла своїх бійців із місць боїв та вивозили їх із моргів.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" через протести та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Росія.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Незабаром вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. Сили ОДКБ очолював командувач повітряно-десантних військ РФ Андрій Сердюков, який керував окупацією Криму.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено. 13 січня у міноборони РФ повідомили, що військові з країн ОДКБ почали покидати Казахстан, виведення військ планували завершити 19 січня.