За інформацією агентства, акція відбувалася під охороною поліції.
Міністерство закордонних справ Туреччини заявило, що "якнайрішучіше засуджує" той факт, що "мерзенну акцію, спрямовану проти особи нашого президента", було допущено.
У МЗС Туреччини підкреслили, що "Швеція має запобігти як цим систематичним наклепницьким діям проти наших обраних посадовців, так і продовженню пропагандистської діяльності терористичних організацій".
Організатор акції Лукас Юнгквіст у коментарі виданню Aftonbladet заявив, що домагався засудження своїх дій із боку Туреччини, оскільки виступає проти вступу Швеції в НАТО.
Контекст
На тлі спроб Швеції вступити в НАТО у країні вже кілька разів відбувалися акції, на яких спалювали Коран. Зокрема, 21 січня у Стокгольмі це зробив лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан, пише Reuters. Агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлювання думок у Швеції".
Інцидент призвів до ускладнення відносин між Швецією і Туреччиною. Зокрема, Туреччина скасувала візит до Анкари міністра оборони Швеції, під час якого планували переговори щодо розширення НАТО, а Ердоган заявив, що його країна не має наміру надавати Швеції будь-яку підтримку щодо її вступу в НАТО.
28 червня у Стокгольмі знову спалили Коран. Як і попередню акцію, її погодили з поліцією, акцію організував уродженець Іраку Салван Моміка. Ердоган назвав подію "антиісламською провокацією".
31 липня Моміка та ще один уродженець Іраку, Салван Наджем, знову спалили Коран, пише The Local. На акції біля будівлі парламенту у Стокгольмі вони штовхали й топтали мусульманську священну книгу, потім підпалили її сторінки.
Швеція звинуватила країну-агресора Росію у поширенні фейків про спалення Корану, щоб перешкодити вступу країни в НАТО.
+15 Київ
