Світ

Угорщина не має наміру розміщувати у себе додаткові сили НАТО – міністр оборони

30 січня 2022, 21.10 Этот материал также можно прочитать на русском

Бенке: Ми допоможемо, якщо угорцям, що проживають на Закарпатті, буде надано такі самі права, які ми надаємо українцям, що проживають в Угорщині. Фото: honvedelem.hu

Угорщина вважає недоцільним у нинішній ситуації розміщувати на своїй території додаткові сили НАТО, заявив міністр оборони країни Тібор Бенке. Про це він сказав 27 січня в інтерв'ю радіостанції Inforadio.

26 січня президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що країна готова збільшити присутність військового контингенту НАТО на своїй території через погіршення безпекової ситуації в регіоні. Телеканал CNN повідомляв із посиланням на джерела, що США ведуть переговори з європейськими союзниками щодо розміщення додаткових військових сил у Болгарії, Румунії та Угорщині на тлі ймовірного вторгнення Росії в Україну.

Проте, за словами Бенке, ситуація навколо України не становить безпосередньої небезпеки для Угорщини, тому країна не потребує підкріплення НАТО.

Він наголосив, що в Угорщині протягом багатьох років перебувають іноземні сили, техніка, проводять спільні військові навчання, але потреби у додаткових силах немає.

30 січня Бенке уточнив, що 2021 року було створено командний елемент багатонаціонального дивізіонного командування, інтегрований у систему управління НАТО, згідно з яким 1 тис. військовослужбовців НАТО прибуде та розміститься в Угорщині на постійній основі, повідомляють на сайті міноборони Угорщини. Він також наголосив, що всупереч чуткам у пресі Угорщина не має наміру проводити переговори про виведення важкого авіакрила з військового аеропорту поблизу міста Папа.

У випадку з Україною, вважає міністр, не йдеться про "конфлікт такої сили, що потрібно перерозподіляти штати, створювати матеріальні запаси та готувати оперативні завдання". За оцінками Угорщини, передислокація російських військ уздовж кордону з Україною не свідчить, що Росія хоче напасти.

"Є райони, де ми можемо спостерігати велику концентрацію російських сил, але ми чуємо тут день у день, що Росія збирається вторгнутися в Україну", – заявив він.

Міністр закликав усіх дійових осіб "врегулювати ситуацію завдяки діалогу".

Бенке також заявив, що Угорщина підтримує прагнення України стати членом НАТО і готова допомагати, але "проти угорців, що проживають на Закарпатті, Київ діяв так, як це неможливо у межах союзу". На його думку, "Україна не виправдала очікувань НАТО".

"Я також сказав міністрові оборони України, коли він був тут, що ми, як і раніше, їхні партнери, ми їм допоможемо, якщо угорській меншості, угорцям, що проживають у Закарпатті, буде надано такі самі права, які ми надаємо українцям, що проживають в Угорщині", – додав Бенке.

Контекст

Відносини Києва та Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширено використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладають у таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Тож у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів та пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто говорив, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
Восени 2020 року відносини між країнами загострилися після того, як Сіярто у день голосування на місцевих виборах в Україні 25 жовтня закликав угорців, які проживають на Закарпатті, підтримати політичну силу КМКС "Партія угорців України". В українському МЗС заявили про пряме втручання у внутрішні справи та неповажне ставлення до законів України. Україна заборонила в'їзд до країни двом високопосадовцям з Угорщини через агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області.
Згідно з опитуванням, проведеним у жовтні – листопаді 2021 року, 41,4% українців вважають політику Угорщини на Закарпатті підготовкою до анексії та окупації регіону.
26 січня Сіярто заявив, що якщо в Україні не зміниться ставлення до прав національних меншин, то Угорщина може обмежити підтримку Києва навіть на тлі загрози військового вторгнення Російської Федерації. МЗС України спростувало існування в країні політики порушення прав національних меншин.