Веллер: У команді Собчака про Путіна відгукувалися як про тиху, неамбітну людину. Тому його й почали просувати. Вони думали, що все життя цей тишко захищатиме їхню владу G

Веллер: У команді Собчака про Путіна відгукувалися як про тиху, неамбітну людину. Тому його й почали просувати. Вони думали, що все життя цей тишко захищатиме їхню владу Веллер – Гордону: Путін, ця маленька людина на великому місці, уявляє себе володарем напівсвіту
Фото: Сергій Крилатов / Gordonua.com

Володимира Путіна, коли він ще працював у команді мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака, багато хто сприймав як дуже старанну людину без амбіцій, саме тому йому допомогли переїхати в Москву, а згодом і обійняти президентську посаду. Про це в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону розповів російський письменник Михайло Веллер, який живе в Естонії.

Він переконаний, що багато в чому характер і сьогоднішню поведінку Путіна сформувало важке дитинство.

"Особисто я вважаю, що у хлопчика було досить важке дитинство. Коли людині 11, 12, 16 років, бути бідною доволі важко. Особливо коли йдеться про 60-ті роки в Ленінграді, – сказав Веллер. – Зрештою, він вийшов знизу і міг розраховувати лише на себе. І коли настала нова епоха, і коли він опинився в команді Собчака... Мабуть, ми ніколи докладно не дізнаємося, як саме він там опинився, є низка версій – не будемо їх зараз повторювати... Він там сидів на баблі, на грошових потоках, які йшли за бугор тощо. Усі відгуки про нього [того часу] – як про людину тиху, людину старанну, людину акуратну, працьовиту, неамбіційну. Але там із грошовими потоками було дуже все гаразд. Ось тому його й почали просувати. Вони думали, що все життя цей працьовитий, неамбіційний тишко працюватиме на них, захищатиме їхню владу і їхні мільярди", – сказав письменник.

Але коли Путін досягнув політичних висот і дістав доступ до величезних ресурсів, він не захотів ні з ким ділитися, переконаний Веллер.

"Він дуже швидко збагнув: якого ж біса охороняти чуже добро, якщо можна мати своє?" – припустив письменник.

Показовою в політичній кар'єрі Путіна він вважає реакцію на загибель екіпажу атомного підводного човна "Курськ": у 2000 році на навчаннях у Баренцевому морі човен затонув, не вижив ніхто зі 118 осіб, які були на борту.

"Тоді стало абсолютно зрозуміло, що людина досягла рівня своєї дуже великої некомпетентності. [Президентський пост] – це не його рівень. На цьому рівні він виявляється не просто цинічним, не просто байдужим, а виявляється дуже короткозорим. Він не розуміє, як треба поводитися для того, щоб його адекватно сприймали... І коли на адресу заплаканих вдів було сказано: "Навезли сюди цих десятирублевих..." двокат родичів загиблих моряків підводного човна "Курськ" Борис Кузнєцов розповідав, що після однієї із зустрічей із вдовами та матерями загиблих військових Путін зателефонував бізнесмену Борисові Березовському і сказав: "Ви найняли повій спеціально! Дали їм по $10, щоб мене дискредитувати!" "ГОРДОН"). Ця фраза – вирок будь-якому політику. Але не в Росії. У Росії все зроблено інакше", – сказав Веллер.

На його думку, відтоді стало очевидним, що є Путін і є "всі решта". З усіма, хто так чи інакше був із цією тезою не згоден, Путін розправлявся, зазначив письменник і нагадав, що саме тому з федерального телебачення звільнили журналіста Сергія Доренка (він критикував Путіна), а бізнесмен Борис Ходорковський потрапив до в'язниці.

"Він почав кермувати сам. І коли Ходорковський спробував підняти голову й голос, вважаючи, що "зрештою це ж ми тебе посадили [у президентське крісло]", йому показали, хто тепер кого і куди посадить. Тепер ця людина окремо від усього. Ця маленька людина на великому місці уявляє себе володарем напівсвіту", – сказав письменник.

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Контекст

У 1990–1996 роках Путін працював помічником мера Санкт-Петербурга Собчака. Потім переїхав до Москви, де його взяли на роботу заступником керівника справ президента. У 1997–1998 роках Путін був заступником керівника адміністрації президента, потім до 1999 року очолював Федеральну службу безпеки.

31 грудня 1999 року Путін став в.о. президента РФ і фактично відтоді залишається при владі. У 2000 році він уперше переміг на виборах президента, потім його обирали ще тричі.

2020 року до конституції РФ внесли зміни, які дають Путіну змогу знову балотуватися на посаду глави Кремля у 2024 році.

Російський бізнесмен, колишній член Ради Федерації РФ і колишній друг Путіна Сергій Пугачов, який живе у Франції, розповідав в інтерв'ю Гордону, що Собчак був абсолютно впевнений: Путін не зможе бути президентом. За словами Пугачова, Собчак сказав йому це під час особистої зустрічі. "Яким Володя може бути президентом?" – "Ну як яким? Гарним". – "Та Володя не може бути ніяким президентом. Це що, марення? Ви з глузду, чи що, з'їхали? Як він може бути президентом?" І він мені чотири години безапеляційно, без фактів, без аргументів розповідав, що він не може бути президентом", – згадав Пугачов.

Російський бізнесмен, колишній віцепрезидент компанії ЮКОС Леонід Невзлін, який зараз живе в Ізраїлі, розповів Гордону, що на початку 1990-х разом із Путіним був на одній конференції в Монако. Путін туди приїжджав у команді Собчака. "Він носив сумку з тенісними ракетками, був дуже маленький. Такий, схожий на я не знаю навіть, як це сказати... Не хочеться нікого образити, але, напевно, тоді він був схожий на люмпена радше", згадав Невзлін. Йому здалося, що Собчак тоді поводився, як пан, і демонстрував, що "Путін – це щось таке, не дуже велике і за спиною".

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати