-1 Київ
Гогілашвілі патрульним: "Заступник міністра з таким ...балом, як у мене, один усього"
На початку грудня заступник міністра внутрішніх справ України Олександр Гогілашвілі вирушив до зони операції Об'єднаних сил. Про цю поїздку дізналася вся країна після того, як відео суперечки посадовця з правоохоронцями 10 грудня оприлюднив у Facebook екснардеп Ігор Мосійчук.
"У вас [у відділенні] фотографії із заступниками міністра висять чи ні? Заступник міністра з таким ...балом, як у мене, – він один усього", – звернувся Гогілашвілі до поліцейського.
Той відповів, що тепер знатиме і "радий знайомству".
"А тепер і я тебе знаю, але тобі це приємно не буде", – відреагував заступник міністра.
"А що мені буде? Я працюю за 12 тис. грн! Вам просто не сподобалося, що я перевернув ваше службове посвідчення", – відреагував правоохоронець, наголосивши, що виконує свої обов'язки.
Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський одразу ж ініціював дисциплінарне провадження через інцидент і сказав, що запропонує Кабміну усунути свого заступника. Гогілашвілі визнав, що був "надмірно емоційним", і перепросив. За його словами, причиною неврівноваженої поведінки стали стреси.
"Була спроба замаху на мене – розстріляли машину 2019 року. Після призначення, місяці за три. Була погроза сім'ї. І я живу в такому стані. Зрозумійте, що я не пончиками торгував на ринку. Це мільйони доларів. Я перейшов дорогу в цій країні такій кількості людей, які торгують наркотою досі... Це емоційний тиск 24 години на добу й повна відсутність можливості його виплеснути", – пояснював Гогілашвілі.
Проте президент Володимир Зеленський закликав звільнити його з МВС, і 13 грудня Кабінет Міністрів України зробив це.
З'ясували, що це не єдиний випадок сутички Гогілашвілі з поліцейськими. 12 грудня "Українська правда" опублікувала ще одне відео за участю посадовця.
Гогілашвілі – чоловік помічниці президента Марії Левченко. Працював у міністерстві з 2019 року, займався протидією наркоманії та наркозлочинності. За даними видання "Бабель", його призначили у МВС нібито для контролю за Арсеном Аваковим, який обіймав тоді посаду міністра. Сам Гогілашвілі цієї інформації не підтвердив.
Скандал спалахнув із новою силою, коли Центр журналістських розслідувань із посиланням на дані Федеральної податкової служби РФ повідомив, що Гогілашвілі має російський паспорт, виданий йому 2003 року в Ленінському районі Ростова-на-Дону. Також з'явилася інформація, що його засуджено в Росії за кримінальною статтею нібито за фальсифікацію векселя Північно-Кавказької залізниці.
Експосадовець запевнив, що відмовився від російського громадянства і з 2019 року є лише громадянином України, і в інтерв'ю "Бабелю", опублікованому 17 грудня, зазначив, що "напевно, проходив" спецперевірку перед призначенням на роботу у МВС.
У СБУ виданню "Українська правда" повідомили, що Гогілашвілі пройшов перевірку, щоб дістати доступ до держтаємниці, але іноземного паспорта в нього не шукали, оскільки це не входить до повноважень служби – питаннями громадянства займається Державна міграційна служба України.
Історія дістала продовження, коли 14 грудня вийшло розслідування Bihus.info. З'ясували, що Левченко та Гогілашвілі живуть в одному будинку під Києвом із сім'єю начальника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова. Останній стверджував, що живе в цьому будинку, доки в його квартирі триває ремонт. "Гогілашвілі – мій друг, я ніколи цього не приховував. Він запропонував мені певний час пожити в нього", – заявив Буданов.
Гогілашвілі орендує будинок у В'ячеслава Стрелковського, який, за даними головного редактора "Цензор.НЕТ" Юрія Бутусова, є тіньовим мільярдером і може мати російське громадянство.
22 грудня стало відомо, що дружину Гогілашвілі, яка працювала в Офісі президента на громадських засадах, працевлаштували офіційно.
Обсяг інформації зростає, як снігова груда, але протягом усього цього часу не було жодної офіційної заяви від Офісу президента, мовчить сам глава держави та його пресслужба. Лише голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що не бачить "великого суспільного значення" у розслідуванні про Гогілашвілі: "Ну, був заступник – немає вже заступника. Далі рухаємося".
Нардеп Галушко двічі образив патрульних
Фігурантом іще однієї гучної сутички з патрульними став народний депутат від "Слуги народу", член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Микола Галушко. Основний інцидент стався ще 18 грудня 2020 року о 4.00 у центрі Києва. Відео, у якому Галушко обматюкав поліцейських, 22 грудня опублікувала "Українська правда".
Тоді Галушко приїхав до свого водія, якого затримала поліція за перетин подвійної смуги, і став пояснювати правоохоронцям, що вони не мали права зупиняти його автомобіль.
"Ти мене висмикнув із-за столу. Я не зрозумів! Я, бл...дь, сука, для вас вибиваю фінанси, і комітет, і все решту, а ви мені розповідаєте, як мені робити? Вам хтось мене замовив, щоб ви мого водія зупинили? Я думаю, що ви це спеціально робили", – сказав депутат.
Він також назвав поліцейських "дебілами, які не вміють користуватися електронними базами". Поліцейські, зі свого боку, нагадали, що нардепи не мають імунітету.
На публікацію відреагували у "Слузі народу". За словами речниці парламентської фракції Юлії Палійчук, партія засуджує вчинок Галушка і поведінка депутата "стане предметом розгляду етичного комітету партії, який визначить міру покарання для нього".
Водночас речниця зазначила, що це відео "було предметом шантажу з боку тодішнього керівника МВС [Арсена Авакова]".
Аваков же заявив, що це не єдиний інцидент із Галушком, і розповів, що водій нардепа "визнаний винним рішенням суду і поніс адміністративне покарання".
Галушка також покарали: позбавили права керування транспортним засобом на один рік й оштрафували на 10,2 тис. грн.
Але на цьому історія не скінчилася. 22 грудня депутат не втримався від коментарів та в ефірі телеканала "Україна 24" знову образив патрульних.
Нардеп Трухін улаштував ДТП? Чотири місяці без відповіді
23 серпня в Дарницькому районі Києва зіткнулося три автомобілі. Постраждало шестеро людей, зокрема двоє дітей, голова комітету арбітрів Української асоціації футболу Лучано Лучі та його помічник. ЗМІ повідомляли, що в автомобілі Audi A8, який зіткнувся із двома іншими машинами, був нардеп від "Слуги народу" Олександр Трухін.
Правоохоронці спочатку не сумнівалися, що парламентарій був в Audi, але не розуміли, за кермом чи як пасажир. ЗМІ писали, що автомобілем могла керувати інша людина.
Оскільки серед фігурантів кримінального провадження опинився народний депутат України, 31 серпня справу передали до Держбюро розслідувань.
1 вересня ДТП вперше прокоментував сам Трухін. Він підтвердив, що потрапив в аварію, дав Нацполіції всі свідчення, і повідомив, що дістав закриту черепно-мозкову травму та гіпертонічний криз і наразі проходить амбулаторне лікування. Трухін стверджує, що водії всіх машин на місці зробили тест і "в жодного показники алкоголю у крові не перевищували норми". Водночас, чи був він сам за кермом, нардеп не уточнив.
7 вересня Трухін у кулуарах Верховної Ради сказав, що не був п'яним у день аварії і впевнений у своїй невинуватості. Він знову не говорив про те, хто був за кермом автомобіля.
Інцидент прокоментував і глава держави. Але його інформація не додала зрозумілості. "Що стосується Трухіна. Я сам не розумію, чому не закінчено відеоекспертизу... Я так розумію: повинна бути експертиза, а потім результат", – сказав Зеленський.
Минуло понад чотири місяці від моменту аварії. У ДБР повідомляли, що у справі замовлено 10 експертиз, опитано понад 10 свідків, але досі прізвища водія, який був за кермом Audi A8, так і не назвали.
"Вагнергейт"
Цьогоріч глава держави Володимир Зеленський не раз опинявся в центрі неприємних подій. Але найфатальнішою для іміджу політика стала історія, яка дістала назву "Вагнергейт".
Події почалися 29 липня 2020 року, коли влада Білорусі повідомила про затримання 33 учасників ПВК "Вагнер". Вважали, що вони прибули до країни для підготовки масових заворушень. Офіс генпрокурора України 12 серпня зробив запит на видавання 28 затриманих, дев'ятеро з яких брали участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" та "ДНР". Проте білоруська влада передала їх Росії.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні та затримати їх. А провалилася спецоперація через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака та самого Зеленського про перенесення строку вильоту бойовиків із Мінська, а також через витік інформації з України.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак 19 серпня сказав, що "версія про участь українських спецслужб у появі російських бойовиків-найманців у Білорусі напередодні виборів з'явилася не в Україні, а в російських ЗМІ, а саме в російській "Комсомольской правде" 6 серпня. Це виглядає як добре продумана та спланована дезінформаційна кампанія". І припустив, що "деякі внутрішні сили" в Україні використовують цю кампанію у власних цілях.
Зеленський у вересні 2020 року заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було. У червні 2021 року в інтерв'ю телеканалу "1+1" президент сказав: "Це точно не була наша операція. Я точно розумію, що ідея цієї операції – ідея інших країн, і те, що Україну максимально затягували в це питання – правда".
За три місяці голова парламентської тимчасової слідчої комісії Мар'яна Безугла на брифінгу повідомила, що "спеціальний захід" СБУ та розвідки справді розпочали в липні 2020 року. Це був винятково український "спеціальний захід", у якому не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби.
17 листопада міжнародна розслідувальна група Bellingcat опублікувала спільне з російським виданням The Insider розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців". У ньому наведено слова ексначальника ГУР Міноборони Василя Бурби про те, що президент України знав про спецоперацію та схвалив її проведення, а глава Офісу президента Андрій Єрмак попросив відкласти спецоперацію на кілька днів, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У Bellingcat наголосили, що не змогли незалежно підтвердити інформацію Бурби.
В ОП заявили, що розслідування не приводить до висновку, що операцію українських спецслужб хтось "злив", і підкреслили, що Єрмак "не відповідає за будь-які плани розвідки" і "не має права нічого наказувати розвідці".
26 листопада під час пресмарафону Зеленський заявив, що скептично ставився до Бурби, який хотів втягнути Україну "у величезний скандал" із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
"Коли почали ЗМІ захищати таких людей [як Бурба] – ось у нас і відверта розмова про це. Я вже не кажу, як росіяни відреагували на це, яку інформацію я дістав, як вони раділи, як вони нас "удєлали". Мені соромно за цей епізод у житті нашої розвідки, видатних розвідників. Мені соромно", – сказав Зеленський.
Операція із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер» була підготовлена непрофесійно і могла спровокувати чисельні людські жертви. Про це сказав Володимир Зеленський під час прес-марафону «30 запитань Президенту України».
Детальніше: https://t.co/Dd1Mq5VEjy pic.twitter.com/Ks8mSXRvCs
На цю заяву одразу ж відреагували у Bellingcat.
"Мені соромно за цю пресконференцію", – написав у Twitter засновник платформи Еліот Гіґґінс.
Ювілей Єрмака в резиденції "Синьогора" в День гідності та свободи
21 листопада глава Офісу президента Андрій Єрмак відсвяткував 50-річчя. Ця подія могла минути непоміченою, якби ювіляра та його гостей до резиденції "Синьогора" не доправляли вертольотами ДСНС.
24 листопада "Українська правда" опублікувала розслідування, де йшлося про те, що глава держави та керівник його офісу покинули Київ до завершення робочого дня 19 листопада й повернулися до Києва в понеділок, 22 листопада, увечері. Водночас 21 листопада Зеленський та Єрмак вертольотом "швидко й непомітно" злітали до Києва вшанувати пам'ять загиблих активістів Майдану та повернулися до Івано-Франківська.
Журналісти повідомили, що запрошених на день народження Єрмака доправляли вертольотами Держслужби з надзвичайних ситуацій. Також використали вертоліт Мі-8 Збройних сил або Нацгвардії.
Продовження розслідування відбулося 9 грудня і було присвячене безпосередньо самому ювілею. Журналісти показали приліт 21 листопада приватним літаком до Івано-Франківська бізнесмена Карла Контруса, який володіє бізнесом в Австрії, Україні та Росії, є співвласником українського заводу "Трансмаш", російського заводу з ремонту залізничного транспорту. Контрус відлетів до Австрії за кілька годин після того, як із держрезиденції "Синьогора" до Києва вирушили Зеленський та Єрмак, стверджували журналісти.
Також, за їхньою інформацією, із 21-го до 22 листопада в Івано-Франківську перебував зі своєю сім'єю бізнес-партнер Коломойського, співвласник студії "Квартал 95", товариш Зеленського та Єрмака Тимур Міндіч.
В ОПУ заявили, що "не було жодного чотириденного святкування з феєрверками, концертами, макетами венеційської архітектури, масовкою гостей та іншими принадами". А сам Єрмак повідомив, що "цьогорічний ювілей ніяк особливо не відзначав. Лишень у понеділок заїхав до батьків. Вигріб від мами, що рідко в них буваю і що виглядаю втомленим. У вівторок виділив одну годину, щоб прийняти привітання від колег в Офісі президента". Він наголосив, що не було чотириденного святкування і вертольотів ДСНС для перевезення сторонніх людей із "розважальною метою" ніхто не використовував.
26 листопада під час пресмарафону Зеленський підтвердив, що був із Єрмаком у державній резиденції "Синьогора" 21 листопада. За його словами, вони перебували там у межах підготовки до заходів, присвячених 30-річчю української дипломатії. Більше жодних коментарів не було.
"Блогерська голодна туса" в День пам'яті жертв голодоморів
Ще один гучний день народження збігся з 27 листопада, Днем пам'яті жертв голодоморів. У Львові влаштував вечірку з нагоди свого дня народження український Instagram-блогер Олександр Заліско, який має 1,1 млн підписників. У розпал свята ведучий заходу Володимир Остапчук у Stories виклав фото святкового столу, за яким сиділи запрошені блогери. Знімок він підписав: "Блогерська голодна туса". Згодом фото зникло з його Instagram, але його встигло опублікувати видання Zaxid.net.
Скріншот: Zaxid.net
29 листопада Остапчук попросив вибачення за вчинок. Також перепросила блогерка-мільйонниця Олександра Пустовіт, яка була на святі. Водночас вона звинуватила Остапчука в тому, що його "дебільне Stories спровокувало всеукраїнський скандал".
Спочатку резонанс у соцмережах та ЗМІ не зупинив Заліска. Він заявив, що не дозволить "зіпсувати йому настрій". Але потім він змінив свою думку і 30 листопада оприлюднив ролик із вибаченнями. Блогер наголосив, що вечірка коштувала йому дуже дорого.
"За дві доби мене позбавлено практично всіх джерел доходів. Найбільші національні бренди розірвали договори зі мною та відмовилися від подальшої співпраці. Я хочу щиро перепросити в тих людей, чиї почуття та патріотичні цінності я ненавмисно зачепив. Це була необдумана помилка, не більше", – заявив блогер.
Дисертація Киви без права на науковий ступінь
22 березня стало відомо, що нардеп від "Опозиційної платформи – За життя" Ілля Кива претендує на науковий рівень кандидата наук. За даними Міносвіти, депутат написав дисертацію на тему "Механізми впливу громадянського суспільства на державне регулювання правоохоронної діяльності (на прикладі країн ЄС та України)".
Підготовку Киви до захисту активно обговорювали в соцмережах. А він сам стверджував, що "не може зрозуміти, що так схвилювало суспільство" і чому "треба підняти якийсь хайп".
26 квітня Кива захистив свою працю в Інституті підготовки кадрів Державної служби зайнятості. Однак після захисту не зміг відповісти на запитання про поняття, використане в тексті. Обговорення розгорілося з новою силою. Дисертацію уважно прочитали журналісти Bihus.info, виявили в ній "багато води", а також підроблені супровідні документи. Ці факти вирішив розслідувати Офіс генпрокурора.
У вересні Міносвіти України надіслало роботу нардепа на поглиблене вивчення і 23 листопада повідомило, що Киві не нададуть ступінь кандидата наук. У відповідь Кива погрожував повернути все, що в нього забрали.
"Усе, що ви, шавки боягузливі, у мене забрали, я поверну, а за тих, хто в цьому брав участь, тепер, як православний, молитимуся, знаю і згадаю кожного... Ви вже закінчуєте, а я тільки почав", – сказав нардеп.
Гучне повернення судді Чауса
У квітні до України повернувся підозрюваний у хабарництві суддя Микола Чаус. Не сам. Як заявили у МВС Молдови, його викрала група осіб у центрі Кишинева 3 квітня та вивезла з території країни через кордон з Україною.
НАБУ та Нацполіція України одразу ж заявили, що нічого не знають про викрадення. У СБУ ж повідомили, що розслідують викрадення та незаконне переправлення екссудді через кордон.
Після інциденту президентка Молдови Мая Санду безуспішно намагалася поговорити із Зеленським, МЗС Молдови передало ноту посольству України. Але офіційних заяв від української влади так і не було.
Ім'я судді Чауса звучить із 2016 року, коли його спіймали на хабарі в розмірі $150 тис. за "потрібне рішення". Отримані гроші суддя зберігав у скляних банках, які закопував у городі. Хоч його і спіймали на місці злочину під час закопування хабаря, одразу затримати суддю не вдалося. Поки Верховна Рада позбавляла Чауса імунітету, той утік. Як стверджувала команда "Слідства.Інфо", не без допомоги з адміністрації тодішнього президента Петра Порошенка.
Після втечі суддю оголосили в міжнародний розшук. У березні 2017 року Чауса затримали в Кишиневі. Він визнав, що незаконно перетнув кордон Молдови і попросив там політичного притулку. Його прохання президент відхилив, але адвокати Чауса заперечили це рішення. Розгляд у суді тривав понад два роки і завершився в середині березня 2021 року тим, що Чаусу остаточно відмовили в наданні політичного притулку в Молдові.
Справа про викрадення мала продовження 30 липня, коли стало відомо, що Чауса виявили в селі у Вінницькій області. Він в одній білизні з'явився до місцевої сільради, а пізніше розповів, що просидів у підвалі в масці чотири місяці.
По Чауса оперативно виїхали поліція, детективи НАБУ та СБУ. Останні виявилися успішнішими у "змаганні" силовиків. Директор НАБУ Артем Ситник повідомив, що Чауса забрали співробітники СБУ і вертольотом доправили до Києва, а також про те, що проти СБУ відкрито два провадження. Детективи антикорупційного бюро змогли дістати доступ до судді лише увечері 3 серпня. Чауса затримали в лікарні "Феофанія", а наступного дня Вищий антикорупційний суд відправив його під цілодобовий домашній арешт.
15 листопада справу про отримання Чаусом хабаря в розмірі $150 тис. передали до суду. Але вже 7 грудня у засіданні Вищого антикорупційного суду України зробили перерву на тиждень, оскільки, за даними адвоката, Чаус втратив слух і потрапив до лікарні.
Поки триває цей судовий процес і суд з'ясовує, наскільки стан обвинуваченого дає йому змогу брати участь у слуханнях, сам Чаус звернувся до Окружного адміністративного суду Києва. Він просить скасувати наказ Дніпровського райсуду щодо відрахування його зі штату. Суд вирішує, чи відкривати провадження за цими позовами.
Напад на журналістів в "Укрексімбанку"
На початку жовтня в "Укрексімбанку" стався напад на журналістів програми "Схеми" (проєкт "UA:Перший" та "Радіо Свобода"). Як розповіли журналісти, вони записували інтерв'ю з на той час головою правління банку Євгеном Мецгером. Йому не сподобалося поставлене запитання, яке стосувалося теми одного з розслідування "Схем". У ньому йшлося про те, що "Укрексімбанк" у квітні 2021 року видав $60 млн кредиту двом фірмам бізнесмена родом з окупованої Горлівки (Донецька область) Сергія Брюховецького. За інформацією журналістів, його компанії ведуть діяльність в ОРДО та сплачують податки окупаційній владі.
Співробітники банку за наказом Мецгера силою забрали в оператора програми Олександра Мазура дві камери, дістали з них флешки й видалили записане відео. Також охоронці на годину винесли всю техніку журналістів, а їх самих весь цей час тримали в кабінеті голови банку. Журналісти опублікували зроблений на телефон аудіозапис інциденту, що відбувався в кабінеті, а пізніше і відновлений відеозапис. На відео видно, як в оператора силоміць забирали касети. Поліція одразу розпочала розслідування за фактом нападу на журналістів.
В "Укрексімбанку" спочатку нічого протизаконного в діях співробітників не помітили, журналісти поставили запитання, які стосуються банківської таємниці, і пресслужба "була змушена зупинити проведення інтерв'ю". Але згодом Мецгера та співробітників, причетних до нападу на журналістів, усе ж таки звільнили.
Справу оперативно розслідували й передали до суду. 30 листопада в Голосіївському районному суді міста Києва відбулося підготовче засідання. Прокурорка зачитала обвинувальний акт підозрюваним – це ексголова правління "Укрексімбанку" Євген Мецгер, ексдиректор департаменту інформаційної політики банку Володимир Пікалов, колишній директор департаменту банківської безпеки Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Олег Осипов. Але вони одностайно заявили, що не визнають своєї провини.
Скандал із Red Bull Ukraine
10 серпня в пішохідній зоні на Софійській площі в Києві автомобілі Red Bull Ukraine улаштували дрифт на великій швидкості. В одній із машин була українська співачка alyona alyona. Заступник голови Київської міської держадміністрації Костянтин Усов розповів, що до компанії подавала запит на дозвіл на зйомки, але дістала відмову. Компанія проігнорувала думку влади. Унаслідок цього було пошкоджено мощення з жовтої клінкерної цегли на площі, що викликало обурення киян.
alyona alyona розповіла, що ролик знімали до Дня Незалежності України. За її словами, представники Red Bull запевняли, що одержали всі необхідні дозволи.
"Red Bull скажу прямо: ви просто останні мудаки", – емоційно заявив Усов і попередив, що місто звернеться до правоохоронних органів.
У Red Bull попросили вибачення і пообіцяли привести площу в початковий стан. Уже 11 серпня alyona alyona з командою чистила Софійську площу від слідів дрифту. Також плити відмивала клінінгова компанія, імовірно, найнята Red Bull, та волонтери.
За даними керівника поліції Києва Івана Вигівського, було пошкоджено 3 тис. м² покриття, попередньо збитки оцінювали майже в 50 тис. грн. Було відкрито кримінальне провадження за статтею "хуліганство", і того самого дня прокуратура вилучила автомобілі, які брали участь у перегонах.
Але в жовтні за рішенням суду машини повернули власникам. Досі в цій справі крапки не поставлено, нікого не притягнуто до відповідальності.
Виправдання Лещенка за виступ його дружини в московському клубі
У травні потрапила у скандал дружина колишнього нардепа та ексчлена наглядової ради "Укрзалізниці" Сергія Лещенка Анастасія Топольська (DJ Nastia). Вона виступила в нічному клубі Mutabor у Москві. На сторінці фестивалю Horovod у Facebook наголошували, що організаторами є квір-об'єднання Popoff Kitchen (Москва) та Veselka (Київ).
Депутата і його дружину розкритикували політики та громадські діячі. Одеський активіст Сергій Стерненко розповів, що Лещенко забанив його Facebook за запитання про Топольську: "Шкода, міг би і пояснити, чому його дружина їздить розважати окупантів під час війни".
Топольська передала "привіт усім ботофермам та хейтерам" 10 травня. А наступного дня виступив сам Лещенко. Він заявив, що підтримує свою дружину і захищатиме її "від будь-яких нападок" за те, що вона "бренд України підносить і є визнаним у світі музичним виконавцем у стилі електронної музики, не змінила громадянство, хоча було безліч можливостей це зробити".
Підлив оливи у вогонь і російський прокремлівський пропагандист Володимир Соловйов, який заявив, що раз Топольська в'їхала до Росії, отже, "у неї російський паспорт! Тобто вона в'їхала до Росії за російським паспортом".
Скріншот: nastia.dj / Instagram
Екснардеп Мустафа Найєм назвав "абсолютним ідіотизмом" спробу Лещенка виправдовувати поїздку Топольської до Москви і "що швидше Сергій визнає, що це помилка, то легше йому буде жити в державі, яка поховала багато дуже крутих людей через напад Росії на Україну".
Пізніше Топольська прийняла запрошення того ж таки московського клубу брати участь в івенті 18 грудня.
