$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Поет Кабанов: Треба робити українську мову модною, а не впроваджувати по-куркульськи закон про освіту, що перетворює країну на позорище Європи G

Поет Кабанов: Треба робити українську мову модною, а не впроваджувати по-куркульськи закон про освіту, що перетворює країну на позорище Європи Кабанов: Можливо, треба прислухатися до тих, у чий ЄС ми так натужно пориваємося, рухаючи целюлітними сідницями корупції, тотального злодійства і хутірської недоумкуватості?
Фото: З архіву Олександра Кабанова

Закон "Про освіту" принижує українську мову, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" поет і редактор журналу про сучасну культуру "ШО" Олександр Кабанов.

Ухвалений Верховною Радою і підписаний президентом закон "Про освіту" є "мовним рейдерством", коли через захоплення іншого культурного простору впроваджують убивчу для України одноманітність. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав поет і редактор журналу про сучасну культуру "ШО" Олександр Кабанов.

"Те, що цей закон розхитує соціальний човен під час війни та економічного колапсу, – безсумнівно. Симон Петлюра мав рацію: "Не так треба боятися московських вошей, як українських гнид..." Колись я придумав такий термін: "мовне рейдерство". Так ось – це і є мовне рейдерство. Це коли завдяки іншим мовам, через захоплення іншого культурного простору впроваджують убивчу для України поголовну одноманітність, зневажають Конституцію, нівелюють права людей здобувати освіту тією мовою, якою вони хочуть цю освіту здобути. Безсумнівно, закон принижує українську мову", – зазначив поет.

За його словами, для розвитку державної мови в Україні необхідно на практиці підтримувати виробництво національного культурного продукту.

"Диваки на букву "м" (як точно висловився письменник Василь Шукшин) вирішили побудувати замість європейської, мультикультурної держави – етнічну, із вкрапленням націоналістичних екскрементів з усіх відхожих місць, на які так була багата українська історія початку ХХ століття. І результат не змусив на себе чекати: гнівна реакція наших європейських партнерів – Угорщини, Румунії, Греції, Болгарії... Можливо, досить ставити експерименти над своїм народом? Можливо, треба прислухатися до тих, у чий ЄС ми так натужно пориваємося, рухаючи целюлітними сідницями корупції, тотального злодійства і хутірської недоумкуватості? Можливо, треба, замість мовного рейдерства, на практиці підтримати українську мову? Створюючи нові, креативні телеканали і радіостанції, які хочеться дивитися і слухати. Будувати нові, європейського рівня, українські школи. Інвестувати в театр і кінематограф українською мовою? Тобто робити українську мову модною і привабливою. Замість того, щоб так убого і по-куркульськи хитрожопо впроваджувати закон, який принижує країну і перетворює її на позорище на всю Європу", – заявив Кабанов.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту", а 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко. Документом уведено 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширено використання української мови в навчанні.

Як пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, дошкільну і початкову освіту здобуватимуть рідною мовою. Водночас великий натиск буде зроблено на оволодіння державною мовою. Далі, починаючи з базового рівня, освіту здійснюватимуть українською мовою.

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі вже висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявляв, що вирішив не відвідувати України в жовтні через новий український закон "Про освіту". У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що візит президента Румунії до Києва не скасовано, а перенесено.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов. За його словами, знання державної мови – це питання національної безпеки.

Матеріали за темою