"Тіньовий флот" дає змогу агресору зберігати доходи й далі фінансувати війну проти України – експерт

"У 2021 році, до початку повномасштабної війни, на паливні енергоресурси припадало понад половину всіх експортних доходів РФ. Експорт нафти забезпечував 22,3%, а нафтопродуктів – майже 14%. На природний газ припадало лише 12,7% сукупних експортних доходів. Із початком повномасштабної агресії росіяни намагалися шантажувати Європу, обмежуючи поставки газу. Проте європейці знайшли нових постачальників, а російський експорт природного газу обвалився. А відтак ще більше зросла вагомість експорту нафти й нафтопродуктів для економіки агресора", – зазначив економіст.

Він додав, що головну роль у можливості РФ утримувати експорт нафти й відповідні доходи відіграє три групи чинників.

"Китай, Індія та Туреччина стали ключовими споживачами російської нафти. Попит у цих країнах настільки великий, що вони цілком можуть забирати всю російську нафту при потребі та за сприятливої цінової кон’юнктури. При цьому обидві країни за першої ж нагоди вдаються до маніпуляцій, щоб отримати знижку на російську нафту. З Туреччини російські нафта й нафтопродукти часто потрапляють до Європи, а дизпаливо, вироблене в Індії з російської нафти, цілком легально імпортується країнами ЄС", – написав Прокіп.

Другою групою чинників він назвав угоду в межах ОПЕК+ зі скорочення видобутку, що сприяло вищим цінам на нафту, і наслідки цього рішення.

"А це, своєю чергою, компенсувало вищі логістичні витрати по доставці нафти в Китай та Індію. А логістика і справді здорожчала: одна справа з портів Балтійського та Чорного моря постачати у Європу, а інша – в Індію та Китай. Хоча поблизу цих країн є порти, що постачають російську нафту, зокрема і ESPO, яка є якіснішою, ніж ключова марка російської нафти Urals", – пояснив експерт. 

Але основним чинником Прокіп вважає так званий тіньовий флот – танкери, які сформували структуру паралельного судноплавства із сотнями танкерів непрозорої власності. Ці судна здійснюють постачання нафти в обхід санкцій і цінових обмежень.

"Фактично це саме те, що дозволяє агресору зберігати доходи й далі фінансувати війну проти України. І що дуже важливо – кількість санкцій, застосованих щодо суден "тіньового флоту", дуже мала. А їхня ефективність часто виявляється примарною. Таким чином, створена лазівка для відносно спокійного заробітку агресором на ключовому його ресурсі – нафті. При цьому росіяни постійно додають нові судна до цього флоту, тим самим нівелюючи ефективність вже існуючих санкцій", – написав керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього.

Контекст:

На початку грудня 2022 року країни – члени "Великої сімки", а також Австралія та ЄС ввели обмеження цін на російську нафту, установивши максимальний рівень у розмірі $60 за барель. Із 5 лютого 2023 року ці країни ввели цінову стелю на російські нафтопродукти: $100 – для дизельного пального і $45 – для різних мастил.

Через обмеження ціни на сиру нафту Росія втрачає $172 млн щодня, писало в січні 2023 року агентство Bloomberg із посиланням на звіт Гельсінського центру досліджень енергетики й чистого повітря. Після того як обмеження поширили й на нафтопродукти, РФ втрачатиме ще більше – $280 млн на день, вважає агентство.

23 листопада 2023 року стало відомо, що три великі грецькі судноплавні компанії припинили транспортування російської нафти останніми тижнями, щоб уникнути санкцій США.

У російських нафтовиків почали з'являтися труднощі з пошуком танкерів під перевезення після того, як США почали вводити санкції проти "тіньового флоту" Кремля й запустили розслідування, яке охопило три десятки суднових перевізників по всьому світу, повідомило агентство Reuters 26 листопада.

Міністерство фінансів США 23 лютого 2024 року ввело санкції проти російської танкерної групи "Совкомфлот".