"Шкода, Володимире. Ти сам накликав це". Гілларі Клінтон заявила Путіну, що розширення НАТО – результат його політики

Вона зазначила, що президент США Джо Байден дотримувався багатьох пріоритетів адміністрації Барака Обами (у ній вона була головним дипломатом США, а Байден – віцепрезидентом), серед яких "захист демократії в Україні, розширення НАТО – до речі, дуже шкода, Володимире, ти сам це накликав", цитує Reuters. Її слова викликали в аудиторії сміх та оплески.

Вона також додала, що в Альянс "нікого не змушують вступати", країни самі "обирають і хочуть вступити в НАТО".

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков відповів Клінтон, заявивши, що вона "відома своїми спробами поставити все з ніг на голову й підмінити поняття", написало пропагандистське агентство "РИА Новости".

На думку Пєскова, після "численних хвиль розширення НАТО та наближення військової інфраструктури Альянсу до наших кордонів" і нібито відмови країн Заходу обговорювати з Путіним документ про гарантії безпеки, підготовлений РФ, "цілком зрозуміло стає, що стало причиною спеціальної воєнної операції".

Контекст:

Оголошуючи про вторгнення в Україну 24 лютого, Путін укотре заявляв, що Росії нібито обіцяли "не розширювати на жоден дюйм НАТО на схід", але "обдурили, а, висловлюючись народною мовою, просто кинули". Він жодного разу не підтвердив, що такі обіцянки, які мають юридичну силу, існували.

Путін згадував, зокрема, слова ексдержсекретаря США Джеймса Бейкера експрезиденту СРСР Михайлові Горбачову на початку 90-х про "нерозширення НАТО на схід" і дорікав Горбачову за те, що цього "не було зафіксовано на папері", писав "Інтерфакс". Водночас сам Горбачов неодноразово наголошував на тому, що "питання про "розширення НАТО" в ті роки взагалі не обговорювали і воно не виникало", слова Бейкера було сказано винятково в контексті розгортання сил НАТО на території тодішньої НДР, а "обіцянка" від НАТО, якої не існувало, – "це міф", зазначав "Голос Америки".

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Фінляндія і Швеція, які раніше були нейтральними, 18 травня 2022 року одночасно подали заявки на вступ у НАТО.

29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року, після чого сухопутний кордон Росії з НАТО збільшився вдвічі.

Заявку Швеції в НАТО гальмують дві країни – Туреччина і Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини ("терористами" в Анкарі, зокрема, вважають членів Робітничої партії Курдистану). У Швеції відреагували, що цього не відбудеться, і процес зупинився.

У червні генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган прогнозував, що турецький парламент розгляне питання про вступ Швеції в НАТО у жовтні.