Мені здавалося, що на питанні мови більше ніхто не буде паразитувати. Але я помилився.
Командир 4-ї роти 97-го батальйону 60-ї бригади із позивним Вас-Вас загинув під Бахмутом. Він був українськомовним.
Т.в.о. командира 4-ї роти 97-го батальйону 60-ї бригади з позивним Юрист загинув під Бахмутом. Він був російськомовним.
Обидва віддали життя за Україну. Обидва служили поряд, і ніколи в окопі не підіймалося питання мови. Ніколи. Вони пожертвували своїми життями для захисту українців.
І для захисту Лариси Ніцой, її чоловіка та її сина Ярослава теж. Ніхто з них не воює. Але замість поваги до всіх військових пані Ніцой в ім'я своєї політичної кар'єри ділить військових на правильних і неправильних. Вона вимушена конкурувати з Фаріон за звання найбільшого борця за мову. Чи то борчині. Я не дивуюся. Мені гидко від цього. Як кажуть, можна вигнати комсомол із країни, але неможливо вигнати його з людини. Це той самий випадок.
Хоча... Вас-Вас казав про такий типаж: "Хвора людина, не звертай уваги". Схоже, він правий, і це той самий випадок. Хвора. І лікується. Але їй не допомагає.
В Україні існує лише одна державна мова – українська, але мовою особистого спілкування може бути будь-яка. Це закон України. І на цьому треба ставити крапку. Але хайпожери іншої думки.
Джерело: Borislav Bereza / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора