-3 Київ
Данія дозволила будівництво "Північного потоку – 2".
Неприємно. Але не смертельно. Насправді, Данія виконала свою роль. Як і 300 спартанців у Фермопілах, данці не мали перемогти ворога, а затримували його. Вони його й затримали. Дали Україні час. Росіяни так і так добудували б свій "Північний потік – 2". Просто без дозволу Данії вони б будували його в обхід неї.
Головне, що сталося, – унаслідок затримки росіяни не встигнуть побудувати "Північний потік – 2" до кінця року. А отже, 1 січня 2020 року їм буде потрібна українська труба. А отже, їм необхідно легалізувати транзит через територію України. Для виконання своїх зобов'язань перед європейськими споживачами. І тепер, завдяки зусиллям маленької, але гордої Данії, Україна має перевагу на переговорах із "Газпромом". Які той самий "Газпром" активно саботує.
Яка позиція "Газпрому"? "Газпрому" потрібен короткий, бажано річний контракт. Щоб потім позбавити Україну доходів від транзиту, пустивши основний потік газу в обхід.
Яка позиція України? Україні потрібен тривалий контракт, який би гарантував дохід від транзиту на найближчі 10 років. Тому що втрачати кілька мільярдів доларів на рік неприємно.
"Газпром" намагатиметься схилити Україну до короткого контракту. Навіть більше, "Газпром" хоче, щоб "Нафтогаз", Україна, пробачили йому майже $3 млрд, які "Газпром" винен за рішенням Стокгольмського арбітражу. Але це його забаганки. Поки в України сильна позиція, зокрема завдяки Данії, ми маємо відстоювати свої національні інтереси. І поки "Нафтогаз" їх чітко дотримується. Навіть під тиском європейців, які просто хочуть розв'язати проблему і не дістати на Новий рік газову війну. Поки що "Нафтогаз" зробив усе, що від нього залежить. Зокрема максимально заповнив сховища, щоб бути готовим до шантажу "Газпрому" 1 січня. Є ще питання анбандлінгу. Але це вже питання і до парламенту, і до президента. І тут не має бути проблем. "Газпром" намагається використовувати незавершеність процесу анбандлінгу для затягування переговорів, але не більше того.
Що буде далі? Найімовірніше, буде газова війна. Це факт. І навіть під загрозою газової війни головне зараз – утримувати позицію. І пам'ятати, що саме в України сильна позиція. Це "Газпрому", насамперед, потрібно виконувати свої зобов'язання. І навіть якщо Росія прикрутить газ 1 січня, це теж буде за планом. Тому що з Росією по-іншому не можна. І 2 січня можна буде кричати про "зраду" і про те, що ми замерзнемо. Це буде тільки на користь "Газпрому". Поки в нас сильна позиція, поки ми можемо це використовувати в переговорах, Україні треба дотиснути "Газпром".
А Данія? А Данія зробила все, що могла. Спасибі їй. Якби не Данія, Росія б завершила будівництво "Північного потоку – 2" до кінця цього року, і українська труба перетворилася б на металобрухт. До речі, зокрема й тому, що хтось в Україні давно відстоює інтереси "Газпрому" і не дає створити консорціум з управління трубою. Адже в "Північному потоці – 2" є і європейський фінансовий інтерес. І відсутність його в українській трубі грає проти нас. Можливо, хоч на цих помилках ми будемо вчитися.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
